Поділитись
Проєкт останньої розроблений Держенергоективності України в співпраці із місцевими громадами, ОТГ, промисловцями і підприємцями. По суті йдеться про пролонгацію програми, що діяла до 2020 року, з розширенням її дії на сферу централізованого теплопостачання, водовідведення, а також об’єкти соціальної інфраструктури. Документ пропонує механізм співфінансування енергоефективних проєктів на місцевому рівні, адже виключно місцеві бюджети не в силах покрити 100% всіх витрат.
З аномальним ростом цін на енергоносії виникла проблема колосального навантаження на місцеві бюджети в частині компенсації різниці тарифів на газ для споживачів. Відтак, всі ресурси, які могли б бути спрямовані на модернізацію, підвищення енергоефективності підуть саме на ці завдання.
Про це йшлося на круглому столі «Енергомодернізація – запобігти енергетичній бідності громад», організованому в УСПП спільно з Держенергоефективності України, Асоціацією малих міст України.
Присутній на заході голова Держенергоефективності Валерій Безус представив учасникам круглого столу проєкт програми до 2027 року. Пропонується виділити за весь час її дії 16 млрд. грн. з державного бюджету, у тому числі – 2,7 млрд. грн.вже в найближчому році.
«Міста будуть надавати свої проєкти, ми розглядатимемо їх та відбиратимемо для співфінансування. Йдеться про сферу житлово-комунальну, централізоване тепло і водопостачання, об’єкти соціальної інфраструктури. По частині таких проєктів, сподіваюся, буде і співфінансування з урахуванням міжнародної допомоги, грантів тощо», - розповів Валерій Безус.
Більше 400 представників ОТГ з різних областей країни, що долучилися до круглого столу онлайн та офлайн, підтримали згадані ініціативи.
Втім, не підтримав урядовий комітет, засідання якого відбувалося паралельно із круглим столом. На доопрацювання документу дали 3 дні. Урядовці відмітили, що заходи з енергоефективності можливо впроваджувати через однойменний Фонд.
«Відбувається підміна понять: Державний фонд енергоефективності – це не програма. Для впровадження заходів із енергоефективності необхідне стабільне кредитування/фінансування на найближчі роки. Плюс до цього чітка ревізія можливостей центрального і місцевих бюджетів, звідки брати кошти на енергомодернізацію, а також на компенсацію різниці в цінах на газ для населення», - наголосив президент УСПП, голова Національної тристоронньої соціально-економічної ради (НТСЕР) Антолій Кінах.
Цю позицію підтримали очільники малих і середніх міст. Так, міський голова м.Славута Василь Сидор підкреслив, що в міському бюджеті на розвиток в рік закладається тільки 8 млн. гривень. У той же час, тільки в найближчий рік для перекриття різниці в цінах на газ для споживачів потрібно буде спрямувати 40 млн. гривень.
Учасники круглого столу відмітили декларативність нещодавно підписаного Меморандуму уряду з органами місцевого самоврядування щодо утримання тарифів на опалення в осінньо-зимовий період 2021/2022. Зокрема, місцеві бюджети мають компенсувати різницю в цінах на газ, задля цього пропонується спрямувати 4% ПДФО.
«Але чи будуть навіть ці 4%, адже для цього потрібна працююча економіка. Пандемія, потім стрибок цін на енергоносії болюче вдарив по промисловості, бізнесу . Це якраз і є джерела наповнення бюджетів», - наголосили представники місцевого самоврядування.
«У даній ситуації державна програма з енергоефективності є тим фундаментом, на якому місцева влада впроваджує місцеві програми. Тому ми, безумовно, виступаємо за її прийняття та ресурсне забезпечення. У тому числі – передбачення коштів в проєкті бюджету 2022. НТСЕР направить офіційне звернення на Кабмін з тим, що ця державна програма була прийнята. Також уряду слід розробити чітку тактику проходження опалювального сезону 2021/2022. Ціни на газ не зменшаться. Варто збільшувати власне газовидобування, яке зараз на рівні всього 14 млрд. кубометрів в рік (Укргазвидобування)», - підкреслив голова НТСЕР Анатолій Кінах.
Відповідні звернення спрямують і від Асоціації малих і середніх міст, учасників круглого столу, що вже почали підписуватися під даною ініціативою.
Енергомодернізація житлової, соціальної, промислової інфраструктури – критичне питання для української економіки. Енергоємність виробництва в країні в 3,5 рази перевищує європейські показники. При цьому 65-70% усіх фондів (залізничних, теплоенергетики, житлових та низки інших) зношені.
В УСПП виступають не лише за реалізацію держпрограми енергоефективності до 2027 року, але й її подальше розширення на промисловий сектор. У цьому ділову спільноту підтримує і голова Державного агентства Валерій Безус.