Поділитись
Легка промисловість, що забезпечує 5% бюджетних надходжень та 2,6% експортного потенціалу України, почала бити на сполох. Сьогоднішні серйозні виклики можуть суттєво погіршити становище українських виробників на ринку.
Про це йшлося на Всеукраїнському з’їзді легкої промисловості під гаслом «Національний виробник - основа економіки держави» в КМДА.
Зокрема, учасники форуму впевнені: назріла зміна податкової політики держави, боротьба з контрабандою, «секондом» і багато інших питань.
«Сьогодні китайські, турецькі й інші товари невідомого походження й сумнівної якості масово продаються повсюди без обліку і контролю», - заявила президент-голова правління Асоціації «Укрлегпром» Тетяна Ізовіт.
Асоціацією було проведено дослідження міжнародної статистики обох торгуючих сторін щодо імпорту в Україну готової продукції по 3-х основних імпортерах Китай, Туреччина, Польща і виявлено шокуючі закономірності. Згідно з даними цих країн в Україну ввезено продукції на $1079,1 млн. за групами 60-64 ТН ЗЕД, а за даними Держстату – лише на $483,3 млн.
«Тобто лише з цих країн у 2017 році на український ринок потрапило на $596 млн. більше неврахованого імпорту трикотажних полотен, одягу, домашнього текстилю і взуття. А це втрати щонайменше 5, 3 млрд.грн. бюджетних надходжень у вигляді сплати мита і ПДВ», - підкреслила вона. Україна у минулому році зайняла 3-тє місце в світі за обсягами імпорту «секонд-хенду», попереду лише Пакистан і Малайзія, а після нас в десятці – Росія, Камерун, Гватемала, Кенія, Індія, Туніс.
Також Ізовіт повідомила, що у вітчизняній галузі легкої промисловості офіційно працює близько 83 тисяч осіб, понад 75% – жінки, продукції виробляється на 25 млрд. грн., майже 45% з якої експортується переважно до Європи.
«Однак, це лише 1% промислового виробництва України. Цей показник при об’єднанні наших бажань і зусиль може бути збільшений щонайменше у 3 рази. Впевнені - у виграші будуть усі сторони: виробники, бізнес, держава, регіони, замовники, інвестори, споживачі», - додала вона.
Керівник ПрАТ ВКФ «Леся» Микола Сиченко запропонував звернутися до керівництва держави з вимогою переглянути ввізне мито на сировину для легкої промисловості.
«Чому польські компанії закуповують сировину в Індії та Пакистані, завозять її в Україну, виготовляють тут одяг, а потім відправляють в Німеччину, Італію, Іспанію? Тому що вони не сплачують мито. Слава Богу, останнім часом питання повернення ПДВ знівельоване і підприємства у визначений термін отримують повернення ПДВ. Але питання мита підвищує собівартість даної продукції і робить нас неконкурентоспроможними у форматі Full Business» – заявив він. Також потребує вирішення питання утилізації відходів легкої промисловості «На виробництві ми використовуємо близько 40 тонн тканини на місяць, близько 12% - це відходи» - додав він.
Якщо Держпродспоживслужба не розблокує імпорт вовни, то в Україні буде припинено виробництво пледів, ковдр, у т.ч. для потреб ЗСУ, - заявив Роман Ріц один з керівників харківської фірми «VLADI».
Ганна Огаренко директор ТОВ «Олтекс» звернула увагу на недосконалість системи держзакупівель. «Ми вважаємо, що в сфері держаних закупівель, де використовуються кошти платників податків, повинні брати участь підприємства усіх форм власності, але ті, що мають виробничі потужності й офіційно працюючий персонал, необхідний для якісного виконання таких замовлень. Крім того, цінові пропозиції повинні порівнюватись без урахування ПДВ аби всі були в рівних умовах», - заявила вона. Доповідач також підтвердила гостроту проблеми нестачі кадрів в галузі. Адже через невисоку зарплату більшість спеціалістів мігрує за кордон. «Якщо я хочу платити швачці 15 тис. грн, то 12,5 тис грн. повинна додатково заплатити податків. Як, приймаючи участь в торгах у системі «Прозорро», ми можемо конкурувати із приватними підприємствами, які знаходяться на єдиному податку й не платять ПДВ, а часто - й офіційну зарплату?» - задалась вона питанням.
«На сьогодні легка промисловість – одна із базових стратегічних галузей розвитку економіки, яка безумовно розвивається з багатьма викликами і має колосальний потенціал. Уряд працює над дерегуляцією законодавства й створенням привабливих умов для бізнесу», - заявив заступник Міністра економрозвитку і торгівлі Микола Тітарчук.
Відмінено більше 500 законодавчих актів і за рейтингом Світового банку у поточному році Україна зайняла 76 позицію за показником легкості ведення бізнесу. Чиновник підтвердив готовність Уряду прислухатися до ініціатив бізнесу та зазначив, що одним із нагальних питань для Уряду є створення робочих місць.
«І ваша галузь може швидко вирішити це питання», - додав він.
Учасниками Зїзду визначено кроки, які потрібно зробити державі і бізнесу для збереження людського капіталу і ефективно розвитку легкої промисловості, зокрема:
- обнулити ПДВ на імпорт обладнання, що дасть потужний поштовх для модернізації, підвищення продуктивності праці, зростання заробітної плати
- податок на прибуток спрямувати на модернізацію, розбудову підприємств
- регіональні (місцеві) ресурси спрямувати на погашення процентів по кредитах для підприємств легкої промисловості, а це підприємства переважно малого, середнього і мікро- бізнесу;
- припинити намагання лібералізації зовнішньої торгівлі (встановлення нульових ставок ввізного мита) на готову продукцію легкої промисловості (одяг, взуття, килими, іграшки, інші готові текстильні вироби) при укладенні міждержавних угод про зону вільної торгівлі, передусім, з країнами, що домінують на галузевому світовому текстильному ринку - Китай, Туреччина, Індія, Індонезія, Бангладеш, В’єтнам та інші.