Цілісний підхід до електроенергетики й централізованого теплопостачання

Facebook Поділитись
Цілісний підхід до електроенергетики й централізованого теплопостачання
Євген Нікітін, голова комісії з енергетики та енергоефективності Українського союзу промисловців і підприємців України

Електроенергетика і сектор централізованого теплопостачання нині мало пов'язані між собою, за винятком теплоелектроцентралей (ТЕЦ), які виробляють електричну й теплову енергію, однак морально і фізично застаріли та втрачають обсяги збуту як електричної, так і теплової енергії. Національна електроенергетика складає Об'єднану енергетичну систему України (ОЕСУ), а централізоване теплопостачання (ЦТ) є проблемою місцевих органів виконавчої влади. На національному рівні про централізоване теплопостачання згадують тільки перед опалювальним сезоном у зв'язку з боргами та подорожчанням природного газу або з розривами труб теплових мереж.

Водночас в економічно розвинених країнах, в тому числі в країнах — членах ЄС, реалізовується Стратегія інтеграції енергетики (EU Strategy for Energy System Integration, 2020). При цьому ключова роль відводиться сектору централізованого теплопостачання як ефективному інструменту забезпечення стабільності електроенергетики в умовах перманентного нарощування мінливої сонячної та вітрової електричної генерації.

Для української електроенергетики, основу якої відповідно до Енергетичної стратегії до 2035 року становлять атомні електростанції (АЕС), цілісний підхід до модернізації електроенергетики й централізованого теплопостачання є особливо актуальним. ОЕСУ має гостру потребу в балансуючих потужностях, роль яких на сьогодні виконують застарілі вугільні енергоблоки, які в принципі, так само, як і АЕС, призначені для роботи в базовому режимі, гідроенергетика, потужність якої обмежена, та застаріли ТЕЦ, багато з яких за своїми технічними характеристиками не пристосовані для роботи в сегментах балансуючих і допоміжних послуг ринку електроенергії.

Як стратегічна перспектива підвищення стабільності електроенергетики в умовах нарощування частки мінливої сонячної й вітрової генерації можуть розглядатися потужні мережні накопичувачі електричної енергії та водень як накопичувач енергії. Однак і перший, і другий напрями наразі потребують технологічного вдосконалювання та є занадто дорогими, принаймні для внутрішнього ринку України.

Детальніше читайте: https://zn.ua/ukr/energy_market/enerhointehratsija.html