Поділитись
Державна влада та промислово-підприємницька спільнота повинні нині думати та планувати свої дії у парадигмі неоіндустріалізації, що передбачає новий виток розвитку виробництв виключно на основі останніх наукових розробок за умови надійного державно-приватного партнерства. Саме нова промислова політика є центром програм та стратегій Європейського союзу, президента США, урядів Франції, Німеччини, і вона зорієнтована на виробництво наукоємної, технологічної, з високою доданою вартістю продукції. В такому напрямку повинна рухатися й Україна. Про це президент УСПП, голова Антикризової ради громадських організацій Анатолій Кінах говорив сьогодні на Київському міжнародному економічному форумі «Україна: напередодні четвертої промислової революції».
«На жаль, зараз ми знаходимося в зоні ризикових процесів деіндустріалізації. Лише кілька цифр: 41 відсоток експорту нашої держави складає сільськогосподарська сировина (пшениця, рапс), 27 відсотків – промислова продукція сировинного типу (хімія, металургія). Тобто в нас близько 70 відсотків експортної продукції – з низькою доданою вартістю і лише 11 % – з високою ( в тому числі товари машинобудування). Це свідчить про процеси перетворення в економіку сировинного типу. Тоді країні загрожує доля стати придатком розвинутих держав світу, полігоном споживацького імпорту та експортером дешевої кваліфікованої робочої сили. А таке не відповідає нашим національним інтересам», – наголосив А.Кінах.
На його думку, нагальним завданням державної влади має стати підготовка та реалізація національної стратегії модернізації економіки, основу якої має скласти саме промислова політика. В такому ґрунтовному документі мають бути передбачені доступ бізнесу до кредитних ресурсів за прийнятною вартістю, в тому числі – для малого та середнього підприємництва, можливість рефінансування прибутку в програми модернізації, інновації та новітні технології, сприятлива податкова політика, стабілізація банківської системи, створення таких територій пріоритетного розвитку, як індустріальні парки, технопарки, вільні економічні зони тощо.
«Угода про асоціацію України з ЄС з глибокою та всеосяжною зоною вільної торгівлі є для України найважливішою реформою, оскільки за завданнями адаптації до європейських стандартів та регламентів повинні стояти потужні програми модернізації промисловості. Від того, як ми впораємося з цим завданням, залежить, в якій якості Україна інтегрується в світову спільноту, яке місце посяде у світовому розподілі праці», – підсумував лідер ділової громади.