Поділитись
Промислова політика в державі повинна ґрунтуватися не на загальних речах, які потрібно зробити, а на конкретних програмах і планах поновлення української індустрії. Вітчизняні промислові гіганти, такі як Крюківський вагонобудівний, Південьмаш, Антонов тощо потребують спеціальних програм підтримки, а не лише покращення в контексті умов кредитування, валютно-грошової, експортної, податкової політики, розвитку внутрішньої кооперації та замовлень. Деякі з них, як Харківський тракторний завод, можуть бути модернізованими вже зараз та забезпечити робочі місця десяткам тисяч людей, але потерпають від тиску третіх структур. Держава повинна розв’язувати ці питання негайно, водночас розробляючи стратегію відродження ключових галузей індустрії в цілому. На цьому наголосили в УСПП та Антикризовій раді громадських організацій.
Нагадаємо, починаючи з березня 2016 року, завод не діє внаслідок необґрунтованого тиску, що чиниться різними структурами. Новий інвестор, який взяв на себе відповідальність за відродження легендарного підприємства, висловлює зацікавленість у модернізації ХТЗ, проте блокування третіми сторонами роботи заводу не дають можливості відновити виробництво. Крім того, сьогодні тут складається загроза втрати унікального кадрового ресурсу.
Про необхідність влади втрутитися в ситуацію в різні періоди говорили в міністерстві внутрішніх справ, в Національній інвестиційній раді, в органах регіонального самоврядування, в уряді.
«Проблеми великих підприємств – це проблеми всієї економіки в цілому та десятків тисяч сімей, які мають прибутки від роботи на цих заводах. Економіка і так стрімко скочується в сировинну – більше 70% експорту є продукція АПК та руда, метал тощо. Нам конче необхідно використати наявний потенціал – ресурсний, технологічний, кадровий – та розвивати промисловість, виробництво наукоємних, з високою доданою вартістю продукції. Від стабільності роботи того ж Харківського тракторного заводу залежить благополуччя близько 10 тисяч харків'ян та працівників інших суміжних підприємств, що працюють в кооперації чи обслуговують завод», – підкреслив президент УСПП Анатолій Кінах.
Наразі представники ділового сектору планують реалізувати пропозиції з виведення ключових промислових комплексів із кризи в рамках Національного комітету з промислового розвитку, який очолив прем’єр. Саме на цю структуру та її рішення покладаються великі надії. Тим паче, що у бізнесу, громадських експертів, асоціацій вже є своєрідний план дій, що передбачає низку заходів в цій площині – Антикризова програма спільних дій влади та бізнесу. Вона презентована як керівникам держави, так і міжнародним партнерам. Ключові її позиції на законодавчому рівні будуть реалізовувати через Офіс представника бізнесу у Верховній Раді, відкритий нещодавно УСПП, а також в рамках добре налагодженої роботи із парламентським Комітетом з питань промислової політики.