Поділитись
В Україні погіршився фінансовий стан підприємств, в той же час відчутно збільшився потік виведення капіталів за кордон та уникнення від сплати податків. Про це свідчить аналіз податкового декларування за підсумками 1 кварталу 2016 року, проведений експертами Антикризової ради громадських організацій.
Як зазначили учасники круглого столу щодо податкової реформи в УСПП, 38 % платників податку на прибуток з річним доходом понад 20 млн. грн., задекларували збитків понад 1 трильйон 86 млрд. грн. При цьому саме цими компаніями лише в 1 кварталі 2016 року було виведено за кордон за середньою ставкою податку на прибуток близько 12 млрд. грн.
«Основну суму сплати податку на прибуток (понад 82 %) забезпечує лише 5 % суб’єктів(в основному це великі компанії – компанії з іноземними інвестиціями та державні підприємства, які отримують дохід понад 100 млн. грн.)», - підкреслюють експерти.
Неефективна система оподаткування, зазначають вони, низький рівень протидії виведенню капіталів за кордон при низькій податковій базі створює загрози економічної безпеки країни та стримує інвестиції в Україну.
Учасники круглого столу виступили за запровадження податку на виведений капітал, що дозволить створити справедливий перерозподіл податкового навантаження між платниками, скасувати законодавчі прогалини та стимулювати внутрішнього та зовнішнього інвестора.
«Це дозволить збільшити надходження до бюджету за рахунок унеможливлення виведення капіталів без оподаткування», - зазначив президент УСПП, голова Антикризової ради громадських організацій Анатолій Кінах.
При цьому, як зазначив експерт, дана модель не вимагає скасування спрощеної системи оподаткування, яка потрібна.
«Питання спрощенки повинно розглядатися з позиції не тільки її збереження, але і надання додаткової державної підтримки малому бізнесу, створення інфраструктури такої підтримки, зокрема окремої міжвідомчої робочої групи з питань розвитку малого бізнесу при відповідному парламентському комітеті», - вказав він.
Щоб запровадити податок на виведений капітал, слід вирішити цілу низку додаткових питань. Серед них учасники круглого столу назвали і необхідність здійснення лібералізації податкового законодавства та проведення пенсійної реформи, що дозволить у найближчій перспективі скасувати ЄСВ та, тим самим, знизити навантаження на фонд оплати праці з метою створення підстав для легалізації бізнесу.
Крім цього, проведення податкової реформи передбачає негайне скасування системи депонування коштів на електронних рахунках, яка вимиває оборотні кошти бізнесу та створює підстави для корупції в особо великих розмірах.
«Спроби зберегти систему депонування коштів свідчать про бажання максимально подовжити «життя» цієї хибної для бізнесу системи та вирішити проблеми адміністрування податку саме за рахунок та кошти бізнесу», - наголосили фахівці-економісти.
Учасники круглого столу прийняли відкрите звернення до парламенту, уряду з проханням підтримати впровадження з 1 січня 2017 року моделі оподаткування податком на виведений капітал, забезпечення подальшої лібералізації податкової політики шляхом зниження податкового навантаження, а також скасування депонування коштів на електронних рахунках в системі адміністрування ПДВ.
Також бізнес і громадськість виступає за проведення розслідування всіх випадків корупційних діянь в особливо великих розмірах, результатом яких стало виведення капіталів за кордон та уникнення від сплати податків.
Була підкреслена і необхідність проведення громадського обговорення законопроектів, розроблених на виконання Указу Президента України «Про заходи щодо протидії зменшенню податкової бази і переміщенню прибутків за кордон» та недопущення їх прийняття за скороченою процедурою та без врахування результатів такого обговорення.