Поділитись
В українській економіці нарешті з’явилися деяка позитивна динаміка. Втім, радіти завчасно: вона зумовлена кон’юнктурною сукупністю сприятливих для України чинників на зовнішніх ринках (експорт металопродукції та сільгоспвиробництва). Поза тим існує ціла низка невирішених проблем, що і тримають вітчизняну економіку в «заручниках» старої кризи. Важливо знайти точки опори та разом із владою, діловим сектором зробити крок вперед – час для цього якраз сприятливий.
Про це йшлося на спільному розширеному засіданні Антикризової ради громадських організацій України та Правління УСПП за участі представників центральних органів державної влади, бізнесу та громадських об’єднань з усіх областей України.
Експерти підготували конкретні рекомендації до урядового плану дій на 2016 рік, який наразі доопрацьовується, щоб підвищити ефективність спільних дій в економічній сфері. Вони відзначили певні позитивні моменти: зниження НБУ обсягу обов’язкового продажу валюти експортерами з 75 до 65%, певна лібералізація роботи інвесторів, незначне зростання роздрібного товарообороту (+2,5%) тощо. Водночас продовжує скорочуватися експорт – мінус 18,5%, в тому числі до країн-членів ЄС – на 2,7%. При цьому основні товарні позиції України – це сировина (70-75%), продукція АПК, хімія, метали.
Бізнес продовжує потерпати від тягаря суттєвих валютних обмежень НБУ, зростання тарифів, надмірного податкового навантаження, тиску правоохоронців.
«Залишаючись без кредитної підтримки (ставка НБУ 18%), наодинці із своїми проблеми у пошуку ринків збуту, підприємницька спільнота очікує на рішучість, послідовність та цілковиту відповідальність влади у реалізації обраних пріоритетів у економічній політиці», – зауважив президент УСПП, голова Антикризової ради громадських організацій Анатолій Кінах.
Він навів приклад: непрозора «лихоманка» у банківському секторі та так зване «очищення» призвели до того, що сума виведених активів із ліквідованих фінустанов сягає 20-22% ВВП України
Експерти Антикризової ради переконані, що пріоритетами у діях уряду мають стати подолання таких резонансних проблем, як високий рівень корупції, відсутність неупередженої судової системи; узгоджені дії Нацбанку та уряду у грошово-кредитній сфері, дієві зміни податкової системи.
Досі не зупинені процеси деіндустріалізації, ігноруються проблеми підприємств та підприємців, які евакуювались із зони АТО. Немає і обґрунтованих розрахунків реальних фінансових потреб бізнесу щодо переходу української економіки на європейські стандарти, технічні регламенти, пропозицій щодо їх компенсації.
Для вирішення цих проблем пропонується здійснити низку кроків. Зокрема, реформувати ДФС, демілітаризувати податкову міліцію тощо. Стимулюватиме бізнес скасування електронних рахунків з ПДВ та акцизного податку, а також призупинення індексації нормативної оцінки землі (визначення коефіцієнта індексації за 2015 та 2016 рр. на рівні 100 %).
Для якнайскорішої модернізації вітчизняних виробництв варто скасувати ввізні мита на устаткування та обладнання, які ввозяться для цих цілей, та сировину, яка не видобувається в Україні.
Одна із найболючіших тем для підприємництва і інвесторів – відсутність кредитування за адекватними ставками – можна вирішити, розробивши спільну програму КМУ та Нацбанку щодо відновлення кредитування реального сектору економіки.
Ці та інші пропозиції будуть передані урядовцям в найближчий час.