Попри задекларований процес великої приватизації, Україна до нього все ще не готова. Низька ринкова кон’юнктура, недостатня перед- приватизаційна підготовка підприємств, відсутність необхідного рівня прозорості і системності в процедурі приватизації об’єктів енерго-, інфраструктурної, інших сфер можуть перетворити її радше на «скидання баласту», ніж процес, який призведе до модернізації, підвищення ефективності підприємств, зростання прибутку та наповнення держбюджету. Таку думку висловив президент УСПП Анатолій Кінах в ефірі на одному з українських ЗМІ.
За переконанням лідера промислової спільноти, світовий досвід свідчить: ефективність компанії залежить не стільки від форми власності, скільки від гарного ділового клімату, хорошого менеджменту. Ця очевидна істина опускається в Україні, натомість єдиним виходом покращення ситуації із кризовими підприємствами, цілими галузями вбачається їх приватизація. Однак жодної програми із чіткими техніко-економічними розрахунками, прогнозом наслідків, критеріями майбутньої роботи приватизованих гігантів немає.
«Помилково вважати, що держпідприємства апріорі не можуть бути ефективними. Турбоатом», «Зоря-Машпроект», Одеський припортовий та інші – всі вони мають величезний потенціал. Останній, що не може вибратися з боргової ями, змушений був зупиняти діяльність, а це взагалі один із 4 подібних заводів у світі. Що заважає урядовцям знайти для них антикризових ефективних менеджерів, що вивели б заводи з проблемного стану? Доручити працювати за підготовленої програми, забезпечили державне сприяння? Тоді вже можна оцінювати їх можливості і роль в економіці», – зазначив лідер ділового співтовариства.
Він переконаний, що при відповідній державній промисловій, кадровій політиці значна кількість підприємств можуть працювати на рівні світової конкурентоспроможності.
А ось ресурси від приватизації повинні спрямовуватись не на короткотермінове закриття «дірок» у бюджеті, а на розвиток галузі, регіону, економіки в цілому. Якщо підприємство стратегічне, в договорі повинно бути чітко прописано, які свої функції воно повинне зберегти після продажу – не можна, щоб воно за волею нового власника міняло напрямок роботи, якими мають бути обсяги виробництва. Обов’язкові вимоги – проведення модернізації, збереження робочих місць, соціальні питання.
«Інвестор не повинен виснажити виробництво і за декілька років піти з національного ринку. Держава, виставляючи об’єкт на приватизацію, має пропахувати усі можливі ризики і запобігти такому розвитку подій», –акцентував Анатолій Кінах.
Нагадаємо, після невдалої спроби продати ОПЗ та кризу на його виробництві через борги, завод знову готується до аукціону. Цього разу Фонд держмайна планує знизити початкову ціну на 50% та встановити її на рівні 220-260 млн. доларів.
Всього в планах уряду при складанні проекту бюджету на 2017 рік закладено 17 млрд. гривень від майбутньої приватизації.