Поділитись
Україні врешті-решт потрібно прийняти стратегію економічного розвитку, яка визначить пріоритетність галузей, надасть можливість підтримати національних виробників, експортерів, зміцнити стабільність середнього класу. Тільки такими методами можна виводити країну з фінансової кризи, підприємництво з тіні, а українців із режиму жорсткої економії буквально на всьому. Наразі співгромадяни (за опитуваннями громадських організацій) витрачають близько 49% своїх прибутків на їжу та комунальні послуги.
Анонсоване на сьогодні затвердження плану заходів щодо реалізації урядової стратегії подолання бідності – ініціатива хороша, бо нарешті програмна, проте, на жаль, в сьогочасних українських реаліях явно недостатня. На цьому наголошують в Антикризовій раді громадських організації.
«Боротися із бідністю в країні, не забезпечуючи належних умов для розвитку підприємництва, залучення інвесторів,а відтак створення нових робочих місць – це боротьба із вітряками. Посилення на кількасот гривень адресної соціальної допомоги при зростанні тарифів та споживчих цін особливо не змінить ситуацію. Платоспроможність внутрішнього ринку низька, і виправленню ситуації допоможе лише інвестування в розвиток існуючих і створення нових компаній, продуктивна податкова політика, що дозволить бізнесу розширювати обсяги, штати, виплачувати більш високу зарплатню офіційно», – зазначив голова АРГО, президент УСПП Анатолій Кінах.
Експерти організації переконані, що без цих заходів «штучно» підняти «мінімалку» для населення не вдасться або ж її ріст буде незначним для того, щоб справді підняти добробут громадян в перерахунку на можливості якісного харчування, лікування, проживання та ін. Окрім того, сучасні мінімальні виплати шалено відстають від реальних продуктових та інших «корзин» на місяць, тому підвищення навіть на 1-1,5 тис. грн. (за умови, що це відбудеться) – лише підтягне їх до реального прожиткового мінімуму.
«Я згадую про те, що на початку двотисячних програма боротьби з бідністю вже була, і повертання такої теми не входить в число наших здобутків. Є певна підміна понять: не треба боротися із бідністю, треба працювати над розвитком економіки, створенням нових робочих місць, можливостей для молоді починати свою справу, інвестувати в «креативну економіку» – підприємництво із високим рівнем інтелектуальної складової. Плюс, звичайно, зробити доступними кредити, налагодити дієву підтримку малого і середнього бізнесу», – говорить Анатолій Кінах.
В Стратегії прописані певні із цих кроків, однак механізм реалізації їх незрозумілий, а окремі пункти досить розпливчасті. До прикладу, «поліпшення економічних умов розвитку самозайнятості населення». Все це потребує окремих, детально виписаних програм, але – паралельно – стимулювання економіки, ділового клімату.
«Якщо є тенденції бізнес-міграції через недосконалу фіскальну, валютно-кредитну політику, а промислові підприємства скорочують обсяги виробництва, то як досягти зростання кількості зайнятих і самозайнятих громадян?», – підкреслюють в Антикризовій раді.
Наразі в підприємництва є низка пропозицій щодо того, як оживити внутрішній ринок, збільшити платоспроможність громадян. Вони викладені в Антикризовій програмі спільних дій влади та бізнесу, презентованій уряду та парламенту.