Поділитись
Бізнес чекає на комплексну податкову реформу в країні, що стимулюватиме діловий, інвестиційний клімат. «Косметичний ремонт» фіскальної системи навряд чи впорається із цим завданням.Законопроект Мінфіну щодо удосконалення податкової системи, напрацьований із залученням громадських експертів, містить як позитиви, так і низку невирішених питань, зосереджуючись переважно на адмініструванні. Втім, ділове товариство очікує на максимальне врахування їх пропозицій. Кінцевий варіант законопроекту буде оформлений вже завтра, 30 вересня. Про це йшлося під час обговорення представниками бізнесу в УСПП зазначених податкових змін із заступником Міністра фінансів Євгенієм Капінусом.
Керівники великих промислових підприємств, ділових асоціацій, громадські експерти оцінили цьогорічну публічність і прозорість роботи міністерства. Нагадаємо, пропозиції податкових змін обговорювались в рамках спеціальної робочої групи при Міністерстві фінансів, до якої ввійшли в т.ч. представники громадських ділових асоціацій, експерти.
«Наші очікування були високими, і всі сподівалися на реформу. Поки саме міністерство визнає, що презентовані «косметичні» зміни, робота над удосконаленням фіскальної системи має тривати», – наголосила віце-президент УСПП Юлія Дроговоз.
Вона охарактеризувала законопроект як такий, що має як позитивні, так і спірні норми. До прикладу, норма про передачу баз даних від ДФС до Мінфіну не дає відповіді на запитання щодо технічної частини цього процесу: чи не постраждають від перехідного періоду платники податків, чи буде повністю ліквідоване ручне втручання в адміністрування тощо.
Зміни в адмініструванні стосуватимуться і реорганізації податкової міліції (окремий законопроект). Це питання особливо цікавило учасників засідання. Заступник міністра фінансів запевнив, що урядовці хочуть перетворити цей орган в аналітичний, щоби в подальшому вберегти бізнес від податкових «масок-шоу» та невиправданого силового тиску.
Учасники обговорення позитивно оцінили передбачення механізму покращення системи адміністрування ПДВ, зокрема запровадження прозорого його відшкодування через єдиний реєстр. Втім, бізнес досі турбує мільярдні переплати по ПДВ-рахунках, які повертаються дуже повільно та непрозоро.
«Покращення є, але сама система залишається, що означає і подальші можливості вимивання обігових коштів для підприємств. І чи будуть виплачені заборгованості остаточно?», – зазначають представники ділової спільноти.
Є. Капінус погодився з тим, що заборговані державою 30 млрд. гривень на цих рахунках – значний ресурс, що має бути повернений підприємництву. Ці процеси ведуться систематично – до 4 млрд. гривень в квартал. Водночас, виплатити відразу цю суму занадто складно для держбюджету, а тому уряд намагатиметься висти з ситуації або випуском облігацій, або іншими ресурсами.
Проектом також пропонується надати малому бізнесу право самому вибирати, на якій системі оподаткування (спрощеній із сплатою єдиного податку чи загальній із податковими канікулами) працювати.
Втім, на думку експертів, норми, передбачені для «заманювання» малого підприємництва зі спрощенки в загальну систему не вирішують повноцінно його проблем. Представники бізнесу наголошують: чекаємо на зниження податкових ставок.
Представник Мінфіну цілком погодився із необхідністю подальшого зниження податків, проте зазначив, що наразі для цього немає умов: заважають проблеми із дефіцитом Пенсійного фонду, збалансуванням держбюджету.
«Ми знизили раніше ставку ЄСВ – і бачимо, що бізнес, в принципі, позитивно відреагував – про це свідчать дані місцевих органів влади. Податки треба знижувати, і це правильно. Але наразі маємо завдання збалансувати бюджет, вирішити питання із ПФ. Працюємо над цим та чекаємо на зустрічний крок від бізнесу», – сказав Є.Капінус.
Громадські експерти мають ще 1 день – до 30 вересня – для внесення додаткових пропозицій до проекту, що вже переданий на розгляд Мінюсту та в подальшому буде поданий у профільний комітет Верховної ради.