Поділитись
Заяви про потребу досягнення енергетичної незалежності, економного використання газу, що віднедавна лунають з боку урядовців, зможуть бути втілені в життя за розробки механізмів її реалізації. Енергоефективність розвивається поки дуже повільно – ні відповідної державної стратегії, ні чіткої програми досягнення мети поки що немає. Водночас, тарифи на паливо суттєво зростають, а перехід на заощаджувальні технології займе чимало часу та є дороговартісним, акцентують в Антикризовій раді громадських організацій.
Експерти наголошують: щоб населення, підприємництво (малий та середній бізнес) мали змогу використовувати альтернативні технології, спочатку необхідно прийняти комплексну загальнонаціональну програму, яка б враховувала цілу низку факторів, серед яких – доступ до кредитних ресурсів за адекватними ставками, можливо, часткове зниження фіскального навантаження чи податкові канікули для тих підприємств, що спрямовують кошти на ресурсозберігаючу модернізацію виробництв.
«Насправді суспільство, бізнес вже давно готові та потроху займаються впровадженням енергоефективних технологій, але, безумовно, потрібна дієва урядова підтримка. В той же час за допомоги громадськості, бізнесу, деяких представників місцевої влади ведеться певна робота. Так, в Харківській області УСПП разом із облдержадміністрацію провів цілу серію інформаційних семінарів для населення, комунальників і підприємців. Тепер варто підходити до системної реалізації проектів, не шкодуючи на це ресурси, адже віддача буде немала», – каже президент УСПП, голова Антикризової ради громадських організацій Анатолій Кінах.
Окрім того, залишається під питанням спроможність промислових підприємств, що перебувають у кризовому стані та вже не перший рік мають спад виробництва, конкурувати на світовому та внутрішньому ринку із величезними та дороговартісними енергозатратами.
«Переважна більшість заводів не можуть самостійно підвищити енергоефективність виробництв. Таких коштів у них немає. Ті прибутки, що є – спрямовуються на підтримку хоч якихось об’ємів виробництва. Кредитні ставки високі, валютна політика стримує експорт, держава не сприяє внутрішнім замовленням. Ці завдання треба вирішувати негайно, бо спорадичні підходи до проблеми не матимуть успіху», – зазначає Анатолій Кінах.
Механізми відродження індустріального потенціалу, розвитку національного товаровиробника, досягнення енергоефективності економіки запропоновані сотнями профільних бізнес-організацій, експертами, науковцями в Антикризовій програмі спільних дій влади та бізнесу. Саме на її основі передбачається напрацювати разом із парламентарями, урядовцями, громадськістю стратегію подолання кризи та виходу на пряму економічного зростання.