Поділитись
Звітування уряду про виконання чи не половини запланованих реформ на фоні триваючої кризи української економіки викликав, що найменше, здивування. Справжні реформи є не декларуванням або ситуативними адміністративними заходами щодо посилення фіскального тиску чи відтермінуванням розрахунків із зовнішніми кредиторами. Про їх відсутність свідчить криза в промисловості, інвестиційному середовищі, високий рівень тіньової економіки (до 60%), стрімка девальвація національної валюти, збідніння людей тощо, зазначають в Антикризовій раді громадських організацій.
«Уряд не розуміє, що вихід із кризи – це програмні методи розвитку економіки. Відсутність чіткої програми дій вищого виконавчого органу влади з соціально-економічного розвитку – а програми уряду на 2015 та 2016рр можна назвати лише деклараціями намірів – не дозволяє стабілізувати ситуацію та вийти на вектор зростання. Внутрішній ринок не може розвиватися сам по собі – він функціонує в тому економічному середовищі, яке формується державою. Якщо воно хаотичне та непродумане, то і результати очевидні – 43% інфляція, скорочення кількості активних підприємств, падіння виробництва в ще нещодавно більш-менш успішних галузях», – зазначає президент УСПП, голова Антикризової ради громадських організацій Анатолій Кінах.
Відсутність стратегій розвитку, в тому числі і галузевих, ділове співтовариство оцінює як вкрай небезпечну ситуацію, бо підприємці і їх партнери не знають правил «гри», не можуть спланувати свою діяльність. Тим паче, що довгоочікувана податкова реформа провалена, боротьба із корупцією залишилась декларативною, а валютно-кредитна політика – жорсткою та несприятливою для розвитку бізнесу, самозайнятості та заходу іноземних інвестицій.
«При тому обговорюється хід виконання реформ. Видно, що уряд не розуміє їх суті, бо посилення фіскального тиску, підвищення тарифів ЖКГ – це прямі адміністративні заходи, а не реформи. А необхідні комплексні професійні дії, напрацьовані у діалозі із суспільством, що призведуть до економічного зростання в перспективному вимірі. Наприклад, зниження ЄСВ і навантаження на фонд оплати праці мають супроводжуватися кроками з детінізації економіки, пенсійною реформою та адресним соціальним захистом. Бо інакше це буде не реформою, а черговою хаотичною метушнею. Вириваючи із контексту одне завдання з багатьох, результативності годі чекати», – підкреслює Анатолій Кінах.
Реформа житлово-комунальної сфери, про яку давно говорять, звелася до регулярного та дуже значного підвищення платежів, а вона має передбачати корінну модернізацію інфраструктури з врахуванням сучасних технологій енергоефективності. Саме про такі кроки говорять як вітчизняні експерти, так і міжнародні аналітики – не тільки в цій сфері, але й інших галузях української економіки.
«Суспільство, наші іноземні партнери чекають якісного реформування країни. Імітація цього процесу, видача за реформи недоопрацьовані заходи, політичні заяви тощо – це крок в нікуди. Нерозуміння цього – не менш серйозна загроза, аніж сучасні геополітичні виклики для України: агресія РФ, боротьба за територіальну цілісність і державність», – підсумував лідер ділової спільноти України.