Поділитись
Податкова реформа в Україні, про яку стільки йшлося у минулому році, виявилася зірваною, що дуже негативно вплинуло на діловий клімат в державі, погіршило ситуацію на внутрішньому ринку, призвело до подальшого погіршення макроекономічних показників. Незбалансованість податкової системи зупиняє сьогодні цілі галузі, спонукає власників підприємств виводити активи та капітали за кордон, скорочувати обсяги виробництва та працівників, переходити в «тінь», яка і так «покрила» економіку майже на 68%. Усе це на фоні незацікавленості уряду в об’єктивній оцінці подій та його намаганням виконувати лише вимоги міжнародних кредиторів без врахування глибини існуючої кризи та проблем створює серйозні ризики для країни вже в найближчому майбутньому. На цьому наголосили представники бізнесу та експертного середовища України на круглому столі «Податкова реформа: відкладений старт. Пропозиції бізнесу щодо справжніх ефективних змін у системі оподаткування в інтересах стимулювання розвитку економіки України» в УСПП.
«Якщо спинитися на варіанті «реформи» «під ялинку», продовжувати імітацію змін, як і боротьби з корупцією та діалогу влади із суспільством і бізнесом, то можна чекати лише поглиблення соціально-економічної кризи. Так, за даними міжнародних аналітичних структур, вітчизняна економіка завершила 2015 рік із сумнівними досягненнями: ввійшла в «топ 5-ти гірших», зайняла перше місце за інфляцією споживчих цін (43%) та останнє 140-ве – з рівня надійності банківської системи», – наголосив президент УСПП, голова Антикризової ради громадських організацій Анатолій Кінах.
Учасники засідання відмітили, що прийняття закону № 909 про внесення змін до Податкового кодексу засвідчило фактичне акумулювання невигідних для розвитку підприємництва і економіки пропозицій, які зустрічалися раніше і в варіанті Мінфіна (був відхилений підприємцями – платниками податків як неприйнятний).
«Такі дії підірвали довіру бізнесу до готовності органів державного управління нарешті відійти від практики точкових змін у фіскальній політиці під лозунгом збалансування чергового держбюджету і перейти до незворотного реформування цієї сфери. Останні «компромісні» зміни, прийняті парламентом в авральному режимі наприкінці минулого року, лише підтвердили усі вади зазначеного підходу та призвели до численних проблем», – зазначають підприємці.
Серед них – застосування норм «заднім числом», відсутність комплексного підходу до зменшення навантаження на фонд оплати праці, що не призведе до легалізації заробітних плат, але обумовить «дірку» у бюджеті; збільшення корупційної складової внаслідок запровадження двох Реєстрів поданих заяв на бюджетне відшкодування тощо.
Підприємці та експерти – учасники круглого столу – вимагають прийняття такої фіскальної реформи, яка б сприяла розвитку бізнесу, виходу його з тіні та стимулювала українську економіку і її галузі.
Президент УСПП розповів, що наразі низка ключових бізнес-асоціацій, громадських організацій та аналітичних центрів готує пакет пропозицій щодо якісного оновлення податкової системи України, що передбачав б радикальне зниження всіх основних фіскальних ставок, збереження спрощеної системи оподаткування та врегулювання дискусійних питань навколо неї,збереженняспецрежиму для аграрного сектору,відміну законсервованої у чинному Податковому кодексі системи авансової сплати податків та ПДВ-рахунків тощо.
«УСПП та Антикризова рада громадських організацій задіє всі свої ресурси для досягнення конкретного результату по цьому напрямку. Підготовчий процес має завершитися ще в 1 кварталі цього року, щоб вже з весни він перенісся з експертних обговорень на парламентський рівень», –– акцентував Анатолій Кінах.
В майбутній законопроект, за пропозиціями бізнес-спільноти, має бути включені зниження базових ставок податків на прибуток підприємств та на додану вартість до 15% (чинна 18% і 20% відповідно), заборона скасування контролюючим органом сум податкового кредиту за формальними ознаками тощо.
Надзвичайно важливим для бізнесу є збереження спрощеної системи оподаткування.Зокрема, вимагаєтьсяне застосовувати РРО платниками з обсягом доходу до 3 млн. грн.
Реалізація положень даного законопроекту в цілому не матиме негативного впливу на дохідну частину бюджету, вважають учасники круглого столу, оскільки його норми направлені на детінізацію економіки, відновлення ділової активності, зростання інвестиційної привабливості економіки України (в першу чергу, стимулювання внутрішнього інвестора), відновлення економічного зростання.
Компенсаторами зменшення ставок податків є збільшення податкових надходжень за рахунок зростання темпів виробництва та реалізації товарів, робіт, послуг, активізації внутрішнього ринку (збільшення платоспроможності населення, розвитку малого підприємництва), детінізації економіки. Внаслідок таких заходів очікується збільшення ВВП на 17 %.
За підсумками круглого столу передбачається також підготовка до проведення в березні 2016 року масштабного бізнес-форуму, на якому обговорюватимуться питання ділового та інвестиційного клімату в країні, податкова реформа, активізація внутрішнього ринку тощо.