Поділитись
ЗАЯВА
Антикризової ради громадських організацій України
12 лютого 2016р. м. Київ
Україна, захищаючи стратегічний європейський вибір, територіальну цілісність, завершила складний 2015 рік з від’ємними соціально-економічними результатами. Зниження ВВП за підсумками року склало майже 11%, промислового виробництва – 13,4%, експорту – майже на третину. За даними міжнародних аналітиків, вітчизняна економіка потрапила у п’ятірку найгірших у світі, посіла перше місце в світі за показником зростання інфляції – понад 43 %, 140-е – за довірою до банківської системи, 162 – за рівнем економічних свобод, 130 – за масштабом корупції.
Однак складається враження, що факти такого глибокого економічного падіння залишилися поза увагою очільників уряду країни. Крім того, не можна списувати більшість проблем на рахунок війни на сході.
В оприлюдненому на сайті КМУ звіті про діяльність за минулий рік написано: «не дивлячись на усі складні політичні та економічні виклики, які постали в 2015р., завдання з відновлення макроекономічної стабільності та припиненню падіння економіки уряд виконав».
Нездатність адекватно оцінити поточну соціально-економічну ситуацію в країні та власну роль щодо завдання її виправлення свідчить про непрофесіоналізм уряду, неспроможність його до системних економічних реформ, ефективних антикризових дій. Про це Антикризова рада громадських організацій України висловлювалася вже багато разів, запропонувавши уряду Антикризову програму спільних дій влади і бізнесу. Фактичне заморожування глибокої кризи, відсутність програмних дій з активізації національної економіки, подальше зниження рівня життя населення великою мірою обумовлені безпрецедентним падінням якості та професіоналізму державної влади, браком персональної відповідальності в системі вищого менеджменту країни. Величезне обурення громади викликають такі досі не зжиті підходи до кадрової політики, як призначення за принципами особистої відданості, політичної кон’юнктури, корупційна метушня навколо доступу до ресурсів.
«Притчей во язицех» стала боротьба з корупцією, коли імітація намірів підміняє ефективні дії. Уряд не дбає про захист прав власника та інвестора, не посилає позитивних сигналів міжнародним інвесторам. Податкові «новації», про які урядовці голосно звітують, не призвели до зниженні фіскального навантаження на бізнес, не запропонували стимули для виходу «з тіні». Фіскальна реформа виявилася зірваною, і ніхто не поніс за це відповідальності.
В цілому економічна політика уряду, як що таку взагалі можна вважати існуючою, поглиблює деіндустріалізацію, викликає пригнічення легального сектору та скорочення платоспроможного попиту. Ніяких умов для розвитку промисловості не створено, і навіть планів таких немає.
Промислову громаду турбує відсутність єдності підходів, погоджених координованих дій між гілками влади в трикутнику «президент – парламент – уряд», що для парламентсько-президентської республіки є просто згубним. Коаліційна угода, за різними поглядами, є виконаною лише на 17-30%. Замість того, щоб проявити громадську позицію і патріотизм, згуртуватися навколо серйозних антикризових завдань, налаштуватися на сконсолідовані, системні професійні дії, можновладці зайняті з’ясуванням стосунків, перекладанням вини з одного на іншого, поточним або з прицілом на чергові вибори піаром.
Перед загрозою поглиблення соціально-економічної кризи, глобальними викликами в площині національної безпеки, територіальної цілісності та державності України такі дії є неприпустимими та безвідповідальними.
За два роки роботи уряд так і не став рівноправним партнером для громадянського суспільства, не налаштував діалог з промислово-підприємницькою спільнотою. Отже, не випадково, що доленосні для країни рішення часто ухвалюються «з повітря» і навіть не наближаються до того, що реально чекають від влади представники реального сектору економіки, населення українських міст та сіл.
Промисловці, підприємці та роботодавці не можуть миритися з таким станом справ. Виходячи із незадовільної оцінки діяльності Кабінету Міністрів за підсумками 2015 року, вимагаємо від Президента країни та парламенту сформувати новий, технократичний склад уряду, який працював би за планом виходу із кризи, готував стратегію подальшого розвитку країни, ніс персональну відповідальність за досягнення конкретних результатів у визначені строки, зжив з практики слідування принципам особистої відданості чи партійних зобов’язань. Уряд має бути оновлений, за таких умов підприємницька спільнота готова делегувати досвідчених фахівців із державницькою позицією.
В той же час парламентській коаліції ще належить виконати обіцянки, які вона давала народові Україні. Вимагаємо припинити політичні ігрища на парламентському майданчику. Народні обранці відповідно до коаліційних зобов’язань повинні усвідомити свою відповідальність за високий професійний рівень урядовців, підвищення якості діяльності уряду.
В складні для України часи Президент, парламент, громадянське суспільство мають знайти рішення з кардинальної зміни якості вищого виконавчого органу держави у бік професійної придатності, високої персональної відповідальності, підвищення ефективності діяльності, викорінення корупції. Саме за таких умов державі вдасться зупинити економічну стагнацію, вийти на параметри зростання, повернути надію людей на краще майбутнє.