Поділитись
Плани передання Державного агентства водних ресурсів України із відання Міністерства екології та природних ресурсів до Міністерства аграрної політики та продовольства України з покладанням на Держводагентство відповідальності як за подачу води, так і за ефективне використання зрошуваних земель, не є прийнятними. Промислова спільнота України вважає можливу передачу координації діяльності Державного агентства водних ресурсів України з одного міністерства в друге недоцільною та такою, що зашкодить населенню, підприємствам та системі водного господарства країни в цілому. Листи з такою оцінкою планів реорганізації вищих органів влади Український союз промисловців і підприємців спрямував Президенту та Прем’єр-міністру держави.
«Безумовно, пріоритетним для держави є питне водопостачання, забезпечення водою населення та економіки. Це багатофункціональне та складне завдання, виконання якого дуже впливає на якість життя громадян та стан навколишнього середовища, а тому потребує професійного управління водними ресурсами з задоволенням потреб усіх користувачів.
Традиційно ці функції здійснюються Держводагентством при координації Міністерства екології та природних ресурсів України, яке й формує державну політику у галузі управління, використання та відтворення водних ресурсів. Для чого міняти центральний орган управління, якщо в системі водокористування сфер економіки сільське господарство знаходиться на четвертому місці, використовує одну третину від загального забору поверхневих вод, з яких на зрошення спрямовується лише 14%?» – наголошує президент УСПП Анатолій Кінах.
У листі йдеться, що ліквідація зв’язку між функціями формування Мінприроди державної політики у цій сфері та її реалізації Держводагентством може призвести до порушення екологічних принципів розподілу та раціонального використання водних ресурсів, їх охорони та відтворення. Буде зруйновано управління водогосподарським комплексом, зокрема в частині захисту від шкідливої дії вод, розбалансована система забезпечення водою населення та галузей економіки. Слід чекати й інших наслідків – порушення технологічної цілісності водогосподарсько-меліоративного комплексу, зокрема роботи магістральних каналів, які на практиці мають комплексне призначення та здійснюють подачу води не лише на полив, а також на комунальні та промислові потреби; проблем з формуванням вартості послуг з подачі води на полив і, як наслідок, – до її підвищення для сільськогосподарських виробників.
Промисловці і підприємці нагадують, що нині Держводагентство на регіональному та місцевому рівнях представлено басейновими управліннями водних ресурсів, функціонування яких передбачено Угодою про асоціацію між Україною та Європейським Союзом. Тому запропоновані зміни можуть бути витлумачені як порушення норм угод.
Отже, ділова спільнота вимагає від очільників держави зберегти «статус-кво» Державного агентства водних ресурсів, залишити координацію його діяльності за Міністерством екології та природних ресурсів. Саме через таку управлінську схему, яка, безумовно, потребує подальшого вдосконалення, повинен працювати розгалужений водогосподарсько-меліоративний комплекс з великим обсягом життєво важливих завдань – поданням води у маловодні регіони, захистом від шкідливої дії вод, управлінням транскордонними водними об’єктами, централізованим водопостачанням населених пунктів, що користуються привізною водою, тощо.