Поділитись
Український експорт на зовнішні ринки нарешті показує перші тенденції до зростання – за 3 місяці цього року майже на третину.Серед успіхів також – розробка проекту Експортної стратегії, численні консультації з підприємництвом, ЗВТ з Канадою та відповідні переговори з Ізраїлем. Втім, приводів для переможних реляцій насправді мало: підсумки 2016-го показали йогоскорочення на 4,6%, а структура на 70% і досі сировинна. Ділові асоціації пропонують уряду та парламентарям розробити реальні механізми підтримки національного експортера.
Про це йшлося на ІІІ Національному форумі з підтримки експорту в Києві за участі бізнесу, урядовців, Київської держадміністрації та представників ЄС.
Президент УСПП, голова Антикризової ради громадських організацій Анатолій Кінах закликав представників Кабміну, міжнародних партнерів, вітчизняного бізнесу об’єднати зусилля і вийти на практичні дії.
«Діалог, який встановився – це добре, але потрібні практичні кроки і взаємовідповідальність. До прикладу, наприкінці минулого року був прийнятий закон 1792, яким, в тому числі, передбачалось запуск Експортно-кредитного агентства. Чомусь за підсумками перемовин із МВФ його створення призупинено. Це помилка, адже всі розвинені країни – ЄС, США тощо використовують механізми підтримки свого виробника і його присутності на зовнішніх ринках. До 80% світової торгівлі підтримується кредитними гарантіями. До слова, минулого року за пропозицією бізнесу уряд затвердив і стратегію розвитку банківської сфери, де було зафіксовано перетворення Укрексімбанку в основного кредитора експортерів. Цього також не відбулося», - зазначив Анатолій Кінах.
Він наголосив також на тому, що нагальним завданням для уряду і бізнесу є спільна робота над адаптацією технічних стандартів і регламентів ЄС. Останнє – не є перекладом на англійську, а передбачає модернізацію економіки і виробництва: доступ до фінансових ресурсів, сприятливий діловий клімат тощо. «Без цього наш експорт і далі залишатиметься на тому ж рівні. Нагадую – майже 70% - це сировина, а, отже, критична залежність від коливань на зовнішніх ринках», - підкреслив лідер ділової спільноти.
З цією думкою погодився і співголова стратегічної групи радників прем'єр-міністра та уряду Іван Міклош. Він переконаний, що структура експорту не міняється, адже не міняється і структура української економіки. За ним, реформи в цій сфері повинні супроводжувати якісні зміни і в галузі соціального, пенсійного забезпечення, освітня, медична, податкова та ін. реформи.
За словами представника ЄС в Україні Хюга Мінгареллі, Євросоюз підтримує нарощування економічних зв’язків із Україною, використання повною мірою Угоди про зону вільної торгівлі тощо.
«Експорт для України означає ріст економіки, її ріст – нові робочі місця, а отже добробут громадян», - наголосив дипломат.
Торговий представник України Наталя Микольська підтвердила, що серед пріоритетів уряду в напрямі нарощування українського експорту є максимальне використання ЗВТ з ЄС (за підсумками минулого року частка торгівлі з ЄС становила 37,1%). Серед іншого – впровадження положень проекту Експортної стратегії, створення відповідних регіональних та секторальних документів. «Тут нам дуже допомогла активна позиція бізнес-асоціацій – ТПП, УСПП та ін., які мали узагальнені пропозиції ділової громади», - підкреслила вона.
Підсумовані пропозиції ІІІ Національного форуму з підтримки експорту будуть направлені уряду та Верховній Раді. Також бізнес пропонуватиме механізми експортної експансії і в інших форматах. Зокрема, Н.Микольська повідомила, що в парламенті розглядається законопроект про дипломатичну службу та закликала бізнес висловити свою позицію щодо потреби створення окремих торгових представництв України за кордоном, що дасть змогу ефективніше допомагати експортерам.