Поділитись
Економічна криза впливає не лише на споживчий кошик: у зоні ризику самі українці, яких стає дедалі менше: лише за три квартали 2017 року населення країни скоротилось на 150 з лишком тисяч. За показником народжуваності Україна посідає в рейтингу ООН аж 172 місце в світі, натомість в першій десятці країн – за швидкістю скорочення населення (дані ВООЗ). Високі темпи скорочення населення і низькі – народжуваності, недостатня якість охорони здоров’я, а головне – відсутність профілактичних заходів на державному рівні з проблем демографії роблять ситуацію вкрай тривожною. Саме відновлення, а потім стале зростання чисельності населення мають стати пріоритетнішим завданням держави на найближчий термін – президента, парламенту, уряду, РНБОУ тощо. Про це говорять в УСПП, Антикризовій раді громадських організацій.
«Головний ресурс, яким володіють будь-які держави – це люди. Якість життя з усіма її складовими – сучасними високооплачуваними робочими місцями, можливостями отримувати гарну освіту, медичне обслуговування, гарантіями безпеки життя, реалізацією усіх конституційних прав тощо мають бути предметом турботи держави, в цьому й полягає зміст її існування. Мовчазно спостерігати, як скорочується населення, як зростає трудова та бізнесова міграція, займатися імітацією доленосних реформ – медичної, пенсійної тощо замість справжньої модернізації – неприпустимо. Влада має це усвідомити та зробити питання людського ресурсу найголовнішим у власному порядку денному», – наголосив президент УСПП, голова Антикризової ради громадських організацій Анатолій Кінах.
Роботодавці не перший раз б’ють на сполох: чисельність населення невпинно скорочується. Навіть за умови негайної зміни інвестиційного та підприємницького клімату на краще може наступити момент неповернення, коли вигідні виробничі інноваційні проекти буде просто нікому виконувати. За словами А.Кінаха, з одиничними такими фактами інвестори в нашій країні вже стикалися – в західних та центральних регіонах не могли набрати 300-500 робітників для запуску нових виробництв. За рік зникає така кількість українців, як цілий обласний центр – Тернопіль, Луцьк. Близько 7 млн. кваліфікованих робітників та фахівців – інженерів, будівельників, програмістів, а також студентської молоді постійно перебувають за кордоном з причин працевлаштування чи освіти. Велика кількість людей серйозно думає про міграцію.
Наші сусіди – Польща, Угорщина, Румунія, частково країни Балтії, Словаччина та Чехія – проводять щодо українців політику, яка межує з міграційною експансією. Працевлаштування українцям пропонують також Швеція, Німеччина, Ізраїль, Італія.
І за таких сусідів проблема відтоку робочих рук, негайна підготовка та впровадження державної стратегії відродження трудового потенціалу, створення дієвих стимулів для роботи та життя в рідній країні, адекватна міграційна політика навіть не стоять на першочерговому порядку денному держави. А саме ці питання є пріоритетними. Вони повинні спиратися на комплексні, системні, обгрунтовані організаційно і фінансово програми покращення охорони здоров’я, модернізації професійно-технічної та вищої освіти, забезпечення молоді житлом, створення сучасних робочих місць, підтримки працюючих пенсіонерів, суттєвого зростання рівня та якості життя взагалі та багато, багато іншого.
УСПП вже запропонував Кабміну провести спеціальне засідання, збереженню трудового потенціалу. Пропозицію підтримали і роботодавці. Також в союзі напостоюють на прийнятті комплексної держпрограми з реформування системи охорони здоров’я. Адже прийнятого закону недостатньо – він не є цілісним та не відповідає на цілу низку питань, що накопичились в медичній сфері.
Усі пропозиції ділової громади викладені в «Платформі економічного патріотизму» – низці першочергових кроків, що повинні бути зроблені для повернення економіки на пряму сталого зростання. Документ було презентовано на ХУ з’їзді УСПП та вже передано керівництву держави, бізнес-організаціям України та міжнародним партнерам.