Поділитись
Промисловці і підприємці потребують доступу до фінансових ресурсів для модернізації і розвитку своєї діяльності та домагаються від уряду початку розробки таких механізмів. За підрахунками ділової громади, для відчутного зростання ВВП в країні та притоку іноземних інвестицій кредитні ставки повинні бути не 20%, як нині в комерційних банках, а на рівні 8-9%. Це вдвічі вище, ніж в Європі, але є непоганим початком для процесу відновлення кредитування на тлі нинішніх соціально-економічних проблем. На вимогу ділової спільноти, яка викладена в Антикризовій програмі спільних дій влади і бізнесу, ухвалене розпорядження Прем’єр-міністра України – провести спеціальне засідання КМУ разом з Національним банком щодо проблеми доступу виробників до кредитних ресурсів та відпрацювати механізми, спрямовані на їх здешевлення.
Консолідовану позицію бізнесу обговорила Антикризова рада громадських організацій, засідання якої пройшло в Києві за участі ділових асоціацій, роботодавців, представників НБУ та КМДА.
Відсутність доступу підприємств до фінансових ресурсів обмежує інноваційну діяльність, модернізацію потужностей, зростання доходів від виробничої діяльності. Основним джерелом фінансування інноваційних витрат залишаються власні кошти підприємств – більше 97%.
«Експерти переконані: в банківській системі є достатня ліквідність, щоб кредитувати економіку, більше 25% активів можуть бути інвестовані в виробництво вже сьогодні. Ми наполягаємо на дієвій координації дій НБУ, урядом та підприємництвом, вимагаємо розробити спеціальну програму спрощення кредитування. Як бачите, процес запущений. Миттєвого ефекту не буде, але повинні бути послідовні дії в цьому напрямі, причому швидкими темпами», – наголосив голова Антикризової ради громадських організацій, президент УСПП Анатолій Кінах.
Учасники засідання погодились в тому, що доступ вітчизняних виробників до фінансових ресурсів – це не лише зниження кредитних ставок, але й інші комплексні заходи. Серед них – застосування механізму критичного імпорту. Наразі у багатьох галузях зношеність фондів досягає 70%, а оновити їх є проблемою навіть за наявності інвестора. Останній, якщо захоче запустити виробництво в Україні, при розмитнені обладнання повинен заплатити 20% вартості, а саме підприємство почне приносити прибуток тільки за 3-4 роки. Отже, необхідна мінімальна митна ставка, впровадження податкових векселів тощо.
На думку Антикризової ради, лише широка модернізація економіки стане базою створення робочих місць, приросту продукції з високою доданою вартістю, а відповідно, зростання ВВП. Розробка основ грошово-кредитної політики НБУ на наступний період має враховувати основоположні показники та цілі, на яких базуватиметься Стратегія промислового розвитку країни та Стратегії розвитку високотехнологічних галузей на період до 2025 року, що розробляються наразі урядом, та орієнтуватися на зростання економіки та створення нових робочих місць.
Збереження трудового потенціалу також стало пріоритетом в діяльності УСПП та його партнерів. Країні гостро не вистачає кваліфікованих кадрів робітничих професій, інженерів, а профільна освіта незадовільна через брак фінансування та нерозуміння потреб виробників та інвесторів. До цього додається і високий рівень трудової та бізнес-міграції. В Європі, за різними підрахунками, працює кілька мільйонів наших співгромадян. А українські виробництва малого і середнього бізнесу охоче переносять в Польщу та країни Балтії, де є сприятливі умови для ведення справи.
Висловились представники бізнес-громади і щодо ініційованих урядом ключових реформ – пенсійної, земельної та охорони здоров’я. Зокрема, вони наголосили на тому, що форсований Кабміном проект пенсійної реформи є недоопрацьованим, покликаним не на вкрай необхідні зміни в пенсійній системі, а на виконання вимог міжнародних кредиторів. По-суті, ця реформа у її теперішньому вигляді – опосередковане збільшення пенсійного віку через зміни щодо страхового стажу. В такому вигляді, вважають і роботодавці, і експерти, вона неприйнятна.
Те ж стосується і медичної реформи, яка здійснюється відірвано від медичної громади, науковців цієї галузі.
Щодо земельної реформи, то учасники засідання підкреслили, що в Україні справді потрібно запустити ринок землі. Але для цього потрібні програмні продумані дії, а не декларації. Необхідно завершити роботу по кадастрам, визначити межі міст і селищ хоча б на середньостроковий період – 10-15 років, розробити дієві механізми захисту родючості землі тощо.
Усі напрацювання ділової спільноти з проблеми доступу виробників до кредитного ресурсу, інших обговорених питань будуть негайно направлені очільникам держави. Також вони стануть консолідованою позицією бізнесу, роботодавців в соціальному діалозі з урядом, представлені на вищезазначеному засіданні Кабміну та НБУ.