Поділитись
В основу державної політики в будь-якій сферах, перш за все в гуманітарних – освітній, культурній, виховно-патріотичній – мають бути покладені принципи національної ідентичності, національної свідомості. Саме вони допомагають побудувати гідну, шановану в світі державу, в якій живуть сучасні, цивілізовані, горді за неї громадяни. Але ці принципи не слід плутати з національним радикалізмом, який може легко призвести до значних проблем як в середині багатонаціональної країни, так і на міжнародної арені. Про це варто пам’ятати, розв’язуючи нинішні польсько-українські протиріччя, говорить член Наглядової ради Національного форуму «Трансформація України», президент УСПП Анатолій Кінах.
«Державна ідеологія має перш за все сприяти розбудові цивілізованого суспільства, в якому поважається закон, захищені права усіх без винятку громадян, створені умови для їх розвитку, гідної праці, охорони здоров’я, освіти, самовдосконалення. Це головна мета держави, яку люди й зрозуміють, і підтримують. Нам треба шукати і розвивати суспільний консенсус, те, що об’єднує усіх нас, консолідує людей, а не роз’єднує та озлоблює населення», – переконаний А. Кінах.
Він згадав, що в 2011 році міністерствами закордонних справ України та Польщі був створений Українсько-польський форум партнерства під патронатом керівників МЗС. Його співголовою випала честь бути Анатолію Кінаху (з польського боку ним був депутат Європарламенту Павло Залевський). «Форум став втіленням «народної дипломатії», своєрідним майданчиком для обміну думок, обговорення питань минулого, сьогодення та майбутнього двосторонніх відносин. До його складу входили відомі громадські діячі, вчені, експерти обох країн. Ми обговорювати самі гострі теми нещодавньої історії, виходячи з одного принципу – над могилами загиблих не мітингують, над ними моляться», – розповідає громадський діяч.
Форум зробив значний внесок у розгляді низки непростих питань: місце і роль України і Польщі в Європі 21 століття, трагічне історичне минуле на державному рівні, збереження пам’яті жертв Волинської трагедії 1943 року тощо. Є гостра необхідність нині активізувати його роботу, залучивши широку експертну громаду, істориків, громадських діячів, провести відкриту суспільну дискусію з актуальних питань.
«Україні і Польщі треба посилити комунікації на рівні громадянського суспільства. Все, що стосується складного минулого, має пройти діагностику визнання історичної правди, а потім вивести на шлях суспільного розуміння і примирення. Стосунки двох сусідніх держав будувались і будуть будуватися на основі довіри та поваги один до одного. Не слід забувати, що Польща є нашим добрим партнером та союзником в ЄС та світі, в усіх складних питаннях вона виступає на нашому боці, і такого відданого друга ми не можемо втрачати», – підсумував лідер ділової спільноти.