Поділитись
Бізнес-омбудсмен Альгірдас Шемета презентував звіт за 2016 рік, який свідчить, що найбільш незахищеними в діловому полі є мале та середнє підприємництво. Близько 75% всіх скарг надійшло саме від них. Наразі у невеликих компаній мало ресурсів для захисту своїх інтересів, а податкові новації, перевірки і штрафи, гостра потреба фінансів для розвитку справи залишає їх наодинці із штучно створеними проблемами. Дані бізнес-омбудсмена підтвердив і президент УСПП Анатолій Кінах, виходячи з сьогоденної практики роботи організації.
Згідно із звітом, найбільше бізнес потерпає від податкових та законодавчих спорадичних змін, дій правоохоронних органів, державних регуляторів, органів місцевого самоврядування.
«Переломити ситуацію можна лише системними діями. Мало сказати, що бізнес повинен знаходити підтримку у держави, необхідні практичні кроки з такого сприяння. Підприємництву, експертам вдалося домогтися процесу перепрофілювання податкової міліції в фінансову поліцію – фактично, аналітичний та консультативний орган. Податкові «маски-шоу», що були широко розповсюджені ще рік-два тому, мають зникнути з нашої практики. Втім, досі залишається багато питань щодо забезпечення в державі верховенства права та права власника, є випадки рейдерства, корупції, непрозорості рішень на місцях тощо», – каже Анатолій Кінах.
Попри реформування фіскальної системи, він пропонує посилити державно-приватне партнерство, напрацювання ефективних механізмів сучасної підтримки виробників та самозайнятих осіб. Економіка країни, підтримувана лише траншами міжнародних фінансових донорів, без опори на власний потенціал та ресурси і їх розвитку, не показуватиме зростання. Одним із ключових факторів росту тут є саме малий і середній бізнес.
«Практика розвинених держав свідчить: таке підприємництво найбільш гнучке, зоорієнтоване на інновації, сучасні рішення, може досить швидко модернізувати і перепрофілювати виробництво залежно від попиту на ринках. В країнах ЄС малий і середній бізнес формує до 70% ВВП. Звичайно, тут необхідно створити умови: вигідне кредитування, виключення високих штрафів, постійних перевірок. Щодо кредитування, то тут є певні успіхи, але не на загальнонаціональному рівні: деякі банки дають фінанси (але ставка досі висока), спільно із ПриватБанком ми популяризуємо ідею підтримки самозайнятості, підприємництва, в тому числі – з боку місцевих органів влади, компенсації відсотків за бізнес-кредитами тощо», – розповів президент УСПП.
На його думку, влада повинна тепер зробити крок назустріч бізнесу, завоювати його довіру та разом працювати над ростом виробництва, платоспроможності ринку і відтак економіки. Адже це обопільний інтерес: зростання прибутків підприємництва і створення нових робочих місць та наповнення бюджету – центрального та місцевих.
Наразі УСПП лобіює розвиток такого державно-приватного діалогу в рамках Національного комітету з промислового розвитку, численних форумів та зустрічей із урядовцями і парламентарями. Найближчий захід – ІІ Український форум бізнесу, організаторами якого виступили провідні ділові організації України, стане майданчиком для відвертого діалогу бізнесу із очільником уряду В.Гройсманом, представниками ключових міністерств. Ділова спільнота сподівається створити перманентну та оперативну комунікацію з Кабміном задля підвищення ефективності рішень в сфері економічного розвитку, бізнес та інвестиційного клімату.
Нагадаємо, в Наглядовій раді бізнес-омбудсмена представлені три блоки – уряд, бізнес в особі уповноважених бізнес-асоціацій та міжнародні фінансові інституції, які виступають донорами цього проекту. Це потужний майданчик для спільного обговорення проблем бізнесу та прийняття рішень щодо покращення його конкурентоспроможності.