Малий і середній бізнес, що у всьому світі є рушійною силою економік, основою середнього класу, в Україні переживає кризові часи. Замість максимального стимулювання приватної підприємницької ініціативи, законодавчі нововведення з початку 2017 року вже призвели до закриття десятка тисяч ФОПів, а той бізнес, що залишився, «огороджений» величезними штрафами. Якщо країні потрібен економічний підйом більше, ніж 0-1% ВВП, то малому і середньому бізнесу необхідно надати підтримку та послабити контролюючий «зашморг». На цьому наголошують в Антикризовій раді громадських організацій та УСПП.
Зауважимо, що багато представників ділової спільноти висловили своє стурбуваннявід нововведення сплати ЄСВ ФОПами (704 грн.) за відсутності доходів останніх. За різними даними, від 11 до 13 тис. таких підприємців припинили свою діяльність з грудня 2016 року. Висока ймовірність переходу частини приватників в тінь – особливо тих, хто здійснює сезонні роботи, не може швидко перейти на нові продукти внаслідок ситуації на ринках тощо.
«Податкове навантаження і штрафи на мале підприємництво ставить його на грань виживання та спонукає приховувати свої прибутки чи надалі виплачувати зарплати в конвертах. Про яку довіру та розвиток йдеться? Необхідні навпаки пільги, максимально прості та зручні умови ведення власної справи. Адже нині малий бізнес – це не просто можливість реалізувати себе та свої здібності найкращим чином, це засіб виживання, рятування від зубожіння в кризових умовах. Йдеться про робочі місця, наповнення бюджету та пожвавлення внутрішнього ринку», – каже президент УСПП Анатолій Кінах.
Наразі встановлені штрафи за порушення вимог законодавства, зокрема, трудового, є неспівмірними з реальною економічною ситуацією – на рівні від 96 до 320 тис. грн. І тільки це одне може зупинити будь-якого роботодавця – представника малого бізнесу від спроби розширити власну справу чи і взагалі займатися нею далі.
За неоформленого працівника чи виплату зарплати без обліку ЄСВ штраф становитиме 96 тис.грн. А ось за недопуск перевірки цих фактів штраф становитиме уже 320 тис. грн. (майже $ 12 тис). Чи багато із малих підприємців можуть похизуватися такими прибутками? Для порівняння, за самовільне захоплення водних об’єктів штраф становить від 51 до 119 грн., самовільну забудову - 850 грн. тощо.
«З одного боку – дорогі кредитні ресурси (близько 25%), валютні коливання, досі високі податкові ставки, а з іншого – непомірні штрафи, часто у розмірах, які підприємець навіть сплатити не зможе. Звичайно, не помічати порушень законодавства бізнесом – це нонсенс, але необхідно дати йому кредит довіри, умови для розвитку та не лякати на кожному повороті», – зазначив лідер ділової спільноти України.
В УСПП та Антикризовій раді громадських організацій виступають за перегляд штрафів в бік їх зменшення. Паралельно з цим нагадують: необхідно розробити комплексну програму підтримки самозайнятості, малого бізнесу в Україні. Ключова ставка НБУ повинна послідовно знижуватись, водночас надаючи гарантії приватним банкам, спонукаючи їх кредитувати реальний сектор економіки. Певна частка ставок по кредитам для бізнесу може відшкодовуватись з бюджетів міст та областей. Так, за результатами форумів УСПП і ПриватБанку в регіонах, у Києві та Одесі прийнято рішення виділити на ці цілі 10 млн. гривень тощо.
«Малий бізнес повинен перестати почуватися без вини винним – підприємництво має стати вигідним і престижним, відчувати повагу зі сторони держави», – резюмував Анатолій Кінах.