Поділитись
Проголосовані нещодавно парламентом закони щодо медицини навряд чи можуть називатися реформою, він не супроводжується досконалими техніко-економічними розрахунками, прогнозом наслідків їх реалізації. Не можна сказати, що запропоновані зміни до кінця зрозумілі людям. Але ж йдеться про фундаментальну реформу, яка визначає якість життя, зрілість держави. Яким буди вплив на стан здоров’я суспільства, чи отримають громадяни доступ до більш якісної медицини, що саме потрібно для покращення демографічних показників та збільшення тривалості життя тощо – це залишилося без відповіді. Тут немає концептуальних рішень, які докорінно поміняють систему. В основі будь-якої програми повинно бути кілька чинників: нормативно-правова база, ресурсне забезпечення, чітко прописані терміни виконання та відповідальні, моніторинг і контроль тощо. Про це заявив президент УСПП Анатолій Кінах в ефірі телеканалу «Прямий».
«Загалом же варто було б розпочати із чесної діагностики – аналізу того стану справ, який ми маємо. Дані ВОЗ: Україна увійшла в топ-5 країн із найбільш динамічним скороченням чисельності населення. За останні півроку ми втратили 128 тис. людей. Це тривожний сигнал того, що в професійній сфері називається депопуляцією нації. В той же час, ніхто навіть не знає достеменно, яка чисельність в державі населення – хоча, за стандартами ООН, перепис має проводитись раз в 10 років. Питання: як в цілковитому тумані, без володіння хоч якоюсь інформацією, проводити реформу?», – каже Анатолій Кінах.
Експерти, роботодавці наполягають на проведенні перепису, якій представить не лише точну чисельність, а й якісні характеристики населення. Також згідно українського законодавства має готуватись щорічна Національна доповідь про стан здоров’я населення. Бо відтак незрозуміла динаміка стану здоров’я населення, ті самі проблеми, які потребуватимуть рішення невідкладно. Окрім того, де розрахунки з платоспроможності громадян: які категорії можуть собі дозволити більш якісну медицину, чи вистачає програм підтримки пенсіонерам, малозабезпеченим, безробітним тощо?
Тому, незважаючи на те, що закон про медичну реформу вже прийнятий, необхідно доповнити його чітким планом реалізації із урахуванням уточнених даних та прогнозу наслідків, впливу на окремі категорії громадян. І безумовним подоланням корупційних схем в системі медицини.
Також на запитання ведучого, чи можливий такий професійний підхід, коли система охорони здоров’я не має очільника, Анатолій Кінах погодився, що в державі забагато виконуючих обов’язків: глави НБУ, фіскальної служби, Фонду держмайна, міністерства агрополітики та ін. За таких умов чекати на систематичні дії, персональної відповідальності чиновників годі – це різке порушення управлінських законів і такого бути в державі, що провадить справжні реформи, не може.