Поділитись
Міністерство економічного розвитку і торгівлі (МЕРТ) виступає за скасування мораторію на перевірки бізнесу у 2018 році. Чи означає це, що механізми податкового та правоохоронного контролю підприємництва відпрацьовані досконально? На жаль, ні: 2016 та неповний 2017 рр. просто рясніли прикладами рейдерства, невмотивованих перевірок та тиску. І питання не в тому, що бізнесу вигідно працювати із зазначеним мораторієм – потреба в ньому відпадає автоматично за умови прозорості та чесності системи. На цьому наголосили в УСПП. Раніше в союзі пройшов круглий стіл із представниками промислово-підприємницької спільноти, які обговорили типові випадки тиску та незаконних дій щодо бізнесу: як з боку рейдерів, так подекуди представників контролюючих структур, силовиків.
«Питання набагато ширше: нампотрібне посилення захисту прав приватної власності в Україні, що дасть змогу знизити тиск силових структур на бізнес і залучити інвестиції в країну», – каже президент УСПП Анатолій Кінах.
За інформацією Всесвітнього економічного форуму, Україна за індексом захисту приватної власності перебуває на низьких позиціях. Це один із найважливіших факторів, що стримує розвиток ділового клімату.
«Ті підприємства, що демонструють розвиток і прибуток, подекуди стають центром нездорової уваги з боку силовиків чи підставних приватних структур. На жаль, ці явища часто охоплюють «передовий» бізнес – ІТ-сферу, агросектор, морські порти, аеропорти тощо», – зазначив президент УСПП.
Найбільше непокоять випадкиобшуків, масок-шоу, блокування рахунків – все це автоматично призводить до зупинки роботи компанії. Не будучи винним, підприємець вимушений витрачати значний час, великі гроші, щоб довести своє право працювати, захистити своє чесне ім’я.
«Тому потрібна відкрита, публічна система: хто приходить із перевіркою, чому виникла потреба її провести, якими є її результати. Якщо вона була необґрунтованою – серйозну відповідальність мають нести самі перевіряючи. В світі існує практика серйозно карати державних службовців, які не дбають про розвиток національного товаровиробника, не звертають на його потреби необхідної уваги, тим більше – відверто перешкоджають йому. Якщо нещадно караються збитки, які підприємець може завдати державі, не менш серйозно мають переслідуватися шкідливі дії або бездіяльність державних чиновників, спричинивши шкоду, навіть моральну, бізнесу. Ті, хто ухвалює шкідливі для бізнесу рішення, має знати, що у випадку помилки він отримає суворе покарання», – підсумував Анатолій Кінах.