Поділитись
Українські посадовці мають прийти до усвідомлення та сповідування економічного патріотизму. Політика, спрямована на максимальну підтримку національного виробника і протекцію внутрішнього ринку, є в усіх розвинених державах світу – Японії, США, країнах Європейського Cоюзу тощо. Саме такий підхід, а не спорадичні заходи з «латання дірок» в економіці має бути в основі дій уряду, парламенту та бізнес-структур. Втім, українським виробникам наразі доводиться не лише повсякчас відстоювати свої права, долаючи адміністративний тиск на бізнес, проблеми податків, підвищення тарифів, складності доступу до кредитів тощо, але й нагадувати владі про необхідність ведення політики саме у руслі економічного патріотизму, відмітаючи популізм і миттєві, але нетривкі позитивні результати.
На цьому наголосили в УСПП та Антикризовій раді громадських організацій. Структури, що об’єднують десятки тисяч представників бізнесу, розробили унікальний документ – «Платформа економічного патріотизму» – низку невідкладних заходів, що дадуть ріст ВВП та забезпечать створення робочих місць.
Тут переконані, що Україні потрібно перестати реагувати на виклики лише декларативними діями, а всерйоз зайнятись розвитком власної економічної стратегії. Порівнюючи із відповідними програмами світових країн-важковаговиків, сюди належить підтримка експортерів, страхування їх та інвестиційних ризиків, доступність кредитних ресурсів, локалізація виробництв, стимулювання створення робочих місць, інновацій тощо.
«Викликає тривогу, що у державних менеджерів немає розуміння ваги цих заходів. Самі по собі міжнародні позики не допоможуть: потрібно розвивати внутрішній ринок, стимулювати попит через зростання платоспроможності населення, створювати максимально сприятливі умови для ведення тут бізнесу. Робочі місця для українців мають бути в Україні, а не лише в Польщі чи Італії, відповідно і податки йтимуть у держбюджет, а не на розвиток чужих економік. Правду кажучи, в нас достатньо ресурсів: науково-технічних, інноваційних, природних, та навіть фінансових – варто їх лише об’єднати в рамках дієвих стратегій, а не розбазарювати», – наголосив президент УСПП, голова Антикризової ради громадських організацій Анатолій Кінах.
Він навів приклади, коли замість економічного патріотизму вживаються заходи, які відверто ігнорують національних виробників. Так, київська влада здійснює закупки польських трамваїв Pesa на базі їх виробництва у Польщі. Поза тим, у Львові виробники «Електронтранс» мають достатньо конкурентну продукцію, що мінімально різниться в ціні та має локалізацію випуску більше 50%. Лунають заклики посадовців придбати приміські електрички з Німеччини, що вже були у вжитку. Хоча в Україні є низка незавантажених потужних заводів транспортного машинобудування – Крюківський вагонобудівний завод, "Азовмаш", "Дніпровагонмаш.
«Ясно, що тут повне нерозуміння потенціалу вітчизняного машинобудування і набагато більших вигод у перспективі від такої кооперації виробництва і інфраструктурних потреб», – зазначає Анатолій Кінах.
Саме такі дії в ділові спільноті називають відсутністю економічного патріотизму. Це ж стосується і розвитку таких галузей, як авіа-, енергетичне машинобудування, легка промисловість тощо. Наразі чергова хвиля переможних реляцій від заключення контакту у космічній сфері із канадськими партнерами. Але наміри – це одне, а їх реалізація і мільярдні прибутки для України – інше. Тому такі шанси впустити не можна, як у співпраці із Бразилією, чи домовленості на випуск літаків з цілою низкою країн.
Презентована «Платформа економічного патріотизму» будується саме на таких можливостях та їх повноцінному використанні як державою, так і бізнесом. Розвиток приватної ініціативи, експортна експансія за підтримки держави, спрощення зовнішньоекономічних контрактів, кошти на модернізацію промисловості та пріоритетність національного виробника – ось шлях до економічного зростання.