Поділитись
Роботодавці і профспілки б’ють на сполох: професійно-технічна освіта занедбана, виробникам та інвесторам не вистачає кваліфікованих кадрів. Цьому «посприяла» нестача фінансування, відсутність програмного підходу до оновлення освітніх стандартів, матеріально-технічної бази тощо. Не краща ситуація в медичній сфері: попри деякі новації, комплексної реформи досі немає, рівно як і міністра охорони здоров’я – вже майже рік. Сторони соціального діалогу пропонують активізувати нормотворчу та практичну роботу в цих ключових для суспільства і економіки сферах. Про це йшлося на засіданні Національної тристоронньої соціально-економічної ради (НТСЕР) в Києві.
Так, Національна рада рекомендувала Кабміну запровадити податкові та фінансово-кредитні механізми для залучення коштів роботодавців і приватного сектора в розвиток професійної освіти. Також йшлося про потребу надання субвенцій з державного бюджету місцевим на підготовку робітничих кадрів.
«Від Національної ради рекомендуємо уряду розглянути питання збереження трудового потенціалу України. Мова йде про введення цільової програми – з ресурсами, термінами – на основах державно-приватного партнерства. Адже рівень відтоку за кордон наших фахівців дуже великий – лише в сусідній Польщі працює на їх економіку до 1 млн. співгромадян», – наголосив співголова Національної ради, голова ООРУ, президент УСПП Анатолій Кінах.
Сторони соціального діалогу популяризуватимуть професійну освіту у засобах масової інформації, через навчальні заклади. Планується оновити і освітні стандарти. Так, за пропозицією роботодавців із ООРУ в рекомендаціях уряду йдеться про реалізацію програм професійного навчання за дуальною системою (50% часу на виробництвах), що свого часу було успішно апробовано в Німеччині.
Роботодавці наголосили і на необхідності введення профільними міністерствами методичних рекомендацій щодо визначення та прогнозування потреби у кваліфікаціях на регіональному рівні. Адже наразі існує протилежна ситуація: технікуми випускають, по суті, незатребуваних спеціалістів, не маючи на руках визначеної потреби виробників у кадрах. Крім того, від парламентарів чекають на підготовку та прийняття законів «Про освіту» та «Про професійну освіту».
Поговорили і про потребу медичної реформи. Представник Міністерства охорони здоров’я озвучив основні пункти, за якими працюють чиновники, а також досягнення в напрямі реформування сфери. За словами віце-премєр-міністра Павла Розенка, непогані результати показує програма «Доступні ліки» – в мережі понад 5 тис. аптек, представлено 157 препаратів. На сьогоднішній день близько 700 тис. людей скористались можливістю купляти ліки за низкою ціною.
В той же час, роботодавці і профспілки наголосили на тривалому та значному недофінансуванні охорони здоров'я (у середньому 40-60% від потреби), що катастрофічно впливає на галузь. Новації, пропоновані міністерством, не можна назвати комплексною реформою. Експертне середовище пропонує збільшити обсяг медичної субвенції з держбюджету, розробити Національну стратегію розвитку системи охорони здоров’я України.
Сторони соціального діалогу – уряд, профспілки, роботодавці – працюватимуть над вирішенням зазначених питань та підготують інформацію за результатами реалізованих завдань.