Створити синергію європейських партнерів та вітчизняного громадянського суспільства задля успішного розвитку

Під час нещодавнього візиту в Польщу представники Національного форуму «Трансформація України» радилися з польськими колегами, партнерами з Євросоюзу, як створити синергію європейських симпатиків нашої країни та вітчизняного громадянського суспільства  задля прискорення євроінтеграції, виходу на пряму сталого економічного розвитку. Так член ради форуму «Трансформація України», президент УСПП Анатолій Кінах прокоментував підсумки свого візиту в Варшаву в ефірі одного з телеканалів.

« Я дуже тішуся, що такі відомі в світі експерти та громадянські діячі, як екс-голова центробанку Польщі Марек Белька,  директор Польсько-американського форду свобод Ежи Козьмінські та багато їх колег щиро прагнуть допомогти Україні. Вони готові працювати, щоб узагальнити досвід країн, що недавно інтегрувалися в ЄС, та запропонувати його нашій державі. Консультації в Варшаві торкалися й загроз, що постали перед Україною. Нам наголосили на відсутності чіткої стратегії просування до європейських цінностей, стратегії власного економічного розвитку. «Плити в нікуди», творити реформи спонтанно в нинішньому світі не можна, це загрожує  назавжди програти в конкурентоспроможності розвинутим країнам.  Додам сюди й  відсутність  секторальних програм – наприклад, щодо модернізації транспортної інфраструктури, виробництва дитячого харчування, зниження в економіці сировинного сектору і збільшення продукту з високою доданою вартістю», – поінформував Анатолій Кінах.

Він підтримав думку про те, що Україні необхідно більш ретельно працювати над програмами з модернізації, адаптації економіки до світових стандартів і технічних регламентів. Не варто упускати роботу з збільшення експортних квот до ЄС. В той де час треба чітко усвідомлювати, що зростання експорту з Європою на 25 %  відбувається на фоні попереднього загального падіння на 50% за 2014-2015рр, тому варто не займатися переможними реляціями, треба  наполегливо працювати над покращенням умов для вітчизняних експортерів. Країна запізнюється з створенням експортно-кредитного агентства, яке має страхувати ризики, дбати про кредити і гарантії для експортерів. Необхідно наполягати на об’єднанні економічних, політичних, дипломатичних зусиль для просування української продукції на нові ринки. При цьому не можна робити ставку лише на сировинну та напівоброблену продукцію (нині сировина АПК добігає 40% українського експорту), треба  боротися за покупця складної, з високою доданою вартістю продукції.