Поділитись
Вітчизняна економіка має дуже малі шанси на розвиток, якщо країна і надалі втрачатиме трудовий потенціал такими ж темпами, що і зараз. Лише за оптимістичними підрахунками, за кордоном працює 6-7 мільйонів наших співвітчизників. Польща, Угорщина, Румунія, частково країни Балтії, Словаччина та Чехія – проводять щодо українців політику, яка межує з міграційною експансією: умови, що пропонуються там, дають змогу не лише тимчасового заробітку, але й постійного проживання спеціалістів. Останній тренд – залучення фахівців та робітників з сім’ями, що для багатьох означатиме перспективи неповернення в Україну. Тим часом, поодинокі інвестори, що хочуть запустити виробництво на внутрішньому ринку, вже зіткнулися із браком робочих та фахових кадрів, вже є проблема знайти навіть 200-300 людей для конкретних виробництв. Щоб змінити ситуацію, держава повинна створити дієві стимули для ведення власної справи в Україні: впровадити ефективну податкову політику, доступ до кредитних ресурсів, максимальне сприяння тим, хто забезпечує себе та створює нові робочі місця. Про це йдеться в статті газети «Дзеркало тижня» президента УСПП, голови Антикризової ради громадських організацій Анатолія Кінаха.
«За даними експертно-аналiтичного центру HeadHunter, працевлаштування українцям пропонують не лише країни-сусіди, але і «багаті» Швеція, Німеччина, Ізраїль, Італія тощо. В ходу такі механізми, як надання громадянства, спрощення працевлаштування та перебування в країні-роботодавці, спеціальне банківське обслуговування фінансових потреб нових «європейців» тощо. Звичайно, за умов, коли заробітна плата там вп’ятеро вища, ніж в Україні, найбільш працездатне населення прагне емігрувати. Кожен 6-ий українець задумується про це», – наголошує лідер ділової спільноти.
Парадоксально, але в Україні влада майже не звертає на цю проблему уваги. Навіть заклики роботодавців спільно розробити програми збереження і розвитку трудового потенціалу поки не знайшли відгуку в урядовців. Тим часом, до стратегії збереження трудових ресурсів мають ввійти механізми покращення охорони здоров’я, модернізації професійно-технічної та інженерної освіти, забезпечення молоді житлом, створення сучасних робочих місць, підтримки працюючих пенсіонерів, суттєвого зростання рівня та якості життя взагалі та багато, багато іншого.
«Що потрібно зробити передусім? Стимулювати розвиток підприємництва – малого і середнього бізнесу. З цим в Україні чимало проблем. Якщо угорський уряд надає на власну справу до 10 тис євро, які не треба повертати, та ще кредитні кошти під мінімальні проценти, в Україні бізнес повинен миритися з грубим вимиванням обігових коштів, перевірками, високими кредитними ставками та навіть повсякчас доводити законність своєї діяльності, наче не діє презумпція невинності. Бізнесу вкрай важко, якщо взагалі можливо, довести свою правоту в судах і повернути відчужене. Ось на що треба звернути увагу державі, якщо хочемо будувати власну економіку, а не інвестувати в чужу і бути банальним експортером робочої сили», – зазначив президент УСПП.
Ці пропозиції викладені в унікальному програмному продукті, розробленому сотнями бізнес-асоціацій, експертами – «Платформі економічного патріотизму». Окрім того, конкретні пропозиції УСПП, Спільного представницького органу сторони роботодавців та інших соціальних партнерів, що стосується збереження трудового потенціалу, вже були направлені до уряду. Бізнес-спільнота не збирається бути осторонь цих загрозливих для майбутнього України процесів та сподівається домогтися спільних із владою дій в цій сфері. Обговорення цих проблем відбудеться в найближчу п’ятницю на ХУ позачерговому з’їзді УСПП.