Поділитись
За останні роки український експорт в сумі впав на 47%, і не лише через об’єктивні причини війни на сході та потреби швидкого переорієнтування ринків. Величезний здобуток – вступ в дію зони вільної торгівлі з ЄС (а тепер і Канадою), така перспектива з іншими країнами-партнерами нівелюється недосконалою державною політикою, яка мала б бути спрямована на максимальну підтримку вітчизняного експортера. Розробка проекту Експортної стратегії – крок у правильному напрямі, але тут не вистачає комплексних практичних дій. Ділова громада не розуміє, чому сьогодні в Україні так і не впроваджені вже передбачені законодавством діяльність Експортно-кредитного агентства, державного банку-кредитора таких операцій. Все це призводить до того, що 70% нашого експорту – досі сировина, а, значить, бюджет країни залежить від ситуативних коливань на відповідних міжнародних ринках. Про це йшла мова на засіданні Антикризової ради громадських організацій та УСПП. Основною темою заходу стало узгодження експертних та урядових пропозицій із розв’язання проблеми доступу національних виробників до фінансових ресурсів.
Учасники відзначили, що приводів для переможних реляцій мало попри тримісячне зростання експорту майже на третину. Поза тим, підсумки 2016-го показали його скорочення на 4,6%, а структура все та ж – АПК, продукція металургії тощо. Ділові асоціації пропонують уряду та парламентарям розробити реальні механізми підтримки національного експортера.
«Наші обговорення із Мінекономрозвитку, спільні форуми, формування Стратегії – правильні речі. Але це не перекриває недосконалість практичних дій в цій сфері. До прикладу, наприкінці минулого року був прийнятий закон, яким, в тому числі, передбачалось запустити Експортно-кредитного агентства. Чомусь за підсумками перемовин із МВФ його створення призупинено. Це помилка, адже всі розвинені країни – ЄС, США тощо використовують механізми підтримки свого виробника і його присутності на зовнішніх ринках. До слова, минулого року за пропозицією бізнесу уряд затвердив і стратегію розвитку банківської сфери, де було зафіксовано перетворення Укрексімбанку в основного кредитора експортерів. Цього також не відбулося», – зазначив Анатолій Кінах. Він зазначив, що лише три країни в Європі не впровадили такі механізми – Албанія, Молдова та Україна.
Президент УСПП наголосив також на тому, що нагальним завданням для уряду і бізнесу є спільна робота над адаптацією технічних стандартів і регламентів ЄС, що передбачає модернізацію економіки і виробництва: доступ до фінансових ресурсів, сприятливий діловий клімат тощо.
Підсумовані пропозиції ділової громади будуть направлені уряду та Верховній Раді. Також бізнес пропонуватиме механізми експортної експансії і в інших форматах. Зокрема, бізнес висловить свою позицію щодо потреби передбачення оновленим законом про дипслужбу окремих торгових представництв України за кордоном, що дасть змогу ефективніше допомагати експортерам.