Поділитись
Український союз промисловців і підприємців вітає схвалення Кабінетом Міністрів Програми діяльності уряду та її передачу на розгляд Верховної Ради. 17 серпня уряд схвалив документ, який визначає основні цілі, завдання та принципи роботи Кабміну, після чого проєкт постанови №15521 було зареєстровано у Верховній Раді. Прем’єр-міністр Сергій Корецький зазначив, що за кожним напрямом роботи визначена персональна відповідальність.
В УСПП наголошують: необхідність системної Програми діяльності уряду неодноразово порушувалася представниками промисловців та експертами, зокрема в рамках роботи Антикризового штабу стійкості економіки в умовах воєнного стану. Тому саме рішення уряду перейти до програмного підходу є важливим кроком у відповідь на запит бізнесу.
Водночас для промисловців принципово важливо, щоб Програма не залишилася декларативним документом, а стала конкретним планом дій, здатним відповідати на накопичені економічні виклики.
«Українська економіка накопичила надзвичайно великий обсяг проблем і дисбалансів, сформованих війною. Це наслідки системних ворожих обстрілів, руйнування та переміщення виробничих потужностей, гострого дефіциту кадрів, зростання вартості енергії та логістики, обмежень експорту. До цього додаються нові виклики на європейських ринках — зміни торговельних квот та механізм вуглецевого регулювання СВАМ. За таких умов економічна політика держави не може бути набором окремих рішень — вона потребує чіткої програми», — зазначають в УСПП.
Масштаб викликів демонструють і економічні показники. Промислова інфляція вже сягнула близько 39%, що суттєво випереджає темпи зростання споживчих цін. Це означає подальше зростання собівартості українського виробництва та погіршення конкурентоспроможності підприємств.
Водночас українська промисловість працює в умовах гострого кадрового дефіциту. За оцінками Антикризового штабу, структурний дефіцит кадрів у 2026 році може перевищити 600 тис. працівників. Держава вже фіксує обмежену пропозицію робочої сили за багатьма професіями, тоді як конкуренція роботодавців за працівників стимулює швидке зростання зарплат.
Середня зарплата в Україні у червні 2026 року становила близько 32 тис. грн, що в рази менше, ніж в сусідній Польщі, Болгарії тощо.
«Сьогодні держава має одночасно вирішувати два взаємопов’язані завдання — стримувати зростання собівартості виробництва і створювати умови для випереджального зростання продуктивності та оплати праці. Якщо підприємство не може забезпечити конкурентну зарплату, воно втрачає працівника. Якщо ж воно змушене постійно підвищувати фонд оплати праці на тлі дорожчання енергії, логістики та інших ресурсів без зростання продуктивності, це додатково тисне на собівартість і конкурентоспроможність», — наголошують в УСПП.
Окремий системний виклик для промисловості — логістика. Російська агресія суттєво обмежила можливості використання традиційних морських експортних маршрутів, а зростання тарифів на залізничні перевезення та інших логістичних витрат збільшує собівартість української продукції. Тарифи «Укрзалізниці» вже зросли на 30% без належного діалогу з експортерами.
Одночасно українські виробники мають адаптуватися до нових умов торгівлі з ЄС — зокрема перегляду торговельних квот та поступового переходу до повноцінного застосування механізму вуглецевого коригування на кордоні (СВАМ). Для енергоємних галузей це означає необхідність уже зараз закладати відповідні рішення в державну промислову політику.
«Ми позитивно оцінюємо те, що уряд почув запит промисловців та експертного середовища і підготував Програму діяльності. Але тепер головне — її практичне наповнення та реалізація. Програма має бути максимально конкретною, а не розмитим переліком правильних намірів. У кожному напрямі повинні бути визначені цілі, показники, строки, відповідальні посадовці та механізми контролю за виконанням», — наголошують в УСПП.
В УСПП підкреслюють, що особливої уваги потребує економічний блок Програми. Його доопрацювання та реалізація мають відбуватися у постійному діалозі з промисловцями, оскільки саме підприємства безпосередньо стикаються з наслідками зростання собівартості, кадрового дефіциту, енергетичних і логістичних обмежень та зміни умов зовнішньої торгівлі.
Бізнес, на переконання УСПП, має бути не лише джерелом пропозицій під час підготовки документа, а повноцінним учасником його реалізації та оцінки результатів.
Окремо промисловці наполягають, що загальна Програма діяльності уряду має доповнюватися конкретними планами дій за кожним ключовим сектором економіки — енергетикою, транспортом і логістикою, машинобудуванням, металургією, хімічною промисловістю, оборонно-промисловим комплексом та іншими галузями.
Такі секторальні плани мають визначати першочергові проблеми, конкретні рішення, необхідні ресурси та джерела фінансування, відповідальні органи і строки виконання. Саме це дозволить перейти від загальних декларацій до системної економічної політики.
«Нам потрібні чотири взаємопов’язані речі: чіткий аудит стану економіки та промисловості, реальний діалог із бізнесом, персональна відповідальність урядовців за визначені результати і регулярне публічне звітування про виконання. Тільки за таких умов Програма діяльності уряду стане робочим інструментом економічної стійкості та розвитку», — підкреслюють в УСПП.
Промисловці наголошують: сьогодні Україна потребує не просто підтримання економіки на рівні виживання. Йдеться про створення умов для відновлення виробництва, інвестицій, технологічної модернізації, зростання продуктивності та конкурентоспроможності української економіки.
Саме тому програмний підхід має стати основою постійної взаємодії держави, промисловців та експертного середовища — як під час війни, так і в період повоєнного відновлення.