Поділитись
Сторона роботодавців в Україні б’є на сполох: масштаби трудової міграції безпрецедентні, за їх даними, 5-7 млн. співгромадян вже покинуло країну у пошуках освіти чи працевлаштування за кордоном. Попри те, що цей процес є природнім, цифра заробітчан зросла в рази саме через недосконалу економічну політику, коли ставка в державі робиться на сировинний експорт, а високотехнологічні галузі залишились без стимулів та, як приклад, із найдорожчими в Європі відсотковими ставками по кредитам. УСПП та сторона роботодавців підготували пакет пропозицій уряду – зокрема, наполягають провести спільне засідання з Кабміном та в комплексі розглянути питання розвитку трудового потенціалу України: починаючи з профтехосвіти і закінчуючи міграційною політикою та ринком праці. Про це заявив президент УСПП, голова Об’єднання організацій роботодавців України (ООРУ) Анатолій Кінах під час круглого столу до 100-річчя Міжнародної організації праці.
«Сто років тому в основі МОП були питання розвитку демократії, соціальний діалог, трипартизм, боротьба з бідністю, підтримка зайнятості. Час минув, а ці питання так само актуальні, і не лише для України. В тій економіці, де нема платоспроможного попиту громадян, споживачів, розвиненого внутрішнього ринку, ніколи не буде стимулів для розвитку виробництва конкурентоспроможної продукції і послуг. Для нас дискусія навколо стандартів мінімальної заробітної плати, вартості праці – це не просто популістські гасла, це те, що формує основу нашої економіки, її адаптації до міжнародних стандартів», – сказав Анатолій Кінах.
На його думку, часто соціальний діалог в Україні перетворюється на імітацію. Це абсолютно неправильно, бо діалог – це не тільки пошук оптимальних рішень, але й високий рівень відповідальності сторін.
"На останньому засіданні спільного представницького органу роботодавців України (СПО) прийнято рішення про тимчасове призупинення участі сторони роботодавців в діяльності Національної тристоронньої ради соціально-економічного розвитку. Урядова сторона порушує дуже багато регламентних вимог, в тому числі тих, які виписані у законодавстві України і відповідають міжнародним стандартам. Ми маємо надію, що у стислі терміни всі ці питання вирішимо за столом переговорів, і НТСЕР скаже своє слово у дуже актуальних для України питаннях. Розраховуємо на підтримку наших колег з Міжнародної організації праці», – зазначив лідер ділової спільноти.
«Для нас дуже важливо, щоб у цих іспитах, які проходить Україна, соціальний діалог, трипартизм не лише відповідали міжнародним стандартам, а й наповнилися конкретним, реальним змістом з точки зору відповідальності сторін і їх спільної роботи на ті результати, які нам дуже необхідні для держави і суспільства», – підкреслив голова ООРУ.
Йдеться про адаптацію виробництв до європейських і міжнародних стандартів, технічних регламентів, модернізацію промисловості, стимули для інноваційних галузей, створення робочих місць в Україні тощо. А.Кінах переконаний: необхідно з урахуванням міжнародного досвіду розробляти й затверджувати як мінімум середньострокову програму збереження і розвитку кваліфікованого трудового потенціалу України. Таку позицію роботодавців України підтримує і МОП.
Згадав голова ООРУ і мінімальну зарплату, котра, звичайно, в Україні критично низька та не відповідає реальній вартості прожиткового мінімуму. Водночас, її підвищення повинно збігатися із кроками щодо підвищення конкурентоспроможності українських виробникові. Адже в іншому випадку вирішення соціальних питань вкотре перекладуть на плечі промисловців і підприємців, які часто фінансово вже виснажені.
«Коли Національний банк вчетверте підвищує облікову ставку, вона у нас зараз вже 18%, коли йде безпрецедентне підвищення тарифів, в тому числі і для промисловості, коли, на жаль, не існує програми розвитку, модернізації, а моральний і фізичний знос основних фондів в Україні сягає 70%, а енергоємність на одиницю продукції у нас у два – три рази більша, ніж у сусідній Польщі чи інших країнах Східної Європи – тоді стає зрозуміло, що питання мінімальної заробітної плати не можна відривати від питання ефективності економіки як такої», – зазначив Анатолій Кінах.