Поділитись
Українське підприємництво турбує не лише відсутність системних змін і покращень в економіці, але й брак персональної відповідальності посадовців, безпрецедентно низька якість державного управління економікою. Скоріше кажучи, відповідати за стратегічні процеси нікому: ключові міністерства, відомства та держкорпорації тримаються на виконуючих обов’язки, не маючи реальних керівників. Бізнес переконаний: посади притримують для тих, хто «більше запропонує», а відтак, сподіватись на справжніх фахівців у владі годі. На цьому наголосили на спільному засіданні УСПП та Антикризової ради громадських організацій.
«За кордоном нас розглядають як державу «виконуючих обов’язки». Як може працювати система, якщо роками не призначаються міністри? Немає керівників в сферах АПК, охорони здоров’я, тепер і міністра фінансів, голови Фонду держмайна, фіскальної служби тощо. Найбільші національні корпорації – Укрзалізниця, Держагенство автомобільних доріг, Адміністрації морських портів також без очільників», – каже президент УСПП Анатолій Кінах.
Учасники засідання погодились із тим, що якість державного управління погіршується від невизначеності щодо призначення на керівні посади у структурах, що мають визначати стратегію розвитку сфер економіки, господарства, генерують або контролюють значні фінансові потоки та ресурси в країні.
Нагадаємо їх розширений перелік – Міністерство агрополітики та продовольства, Міністерство охорони здоров’я, Державна фіскальна служба, Фонд державного майна, Міністерство фінансів, Державна служби геології та надр, Державна служба експортного контролю, Державна служби інтелектуальної власності, Держгеокадастр, Державне агентство автомобільних доріг, Державне агентство інфраструктурних проектів, ПАТ «Укрзалізниця», ДАК «Хліб України», ДП «Укрспірт», АТ «Укртрансгаз», НАК "Украгролізинг" тощо.
Анатолій Кінах переконаний, що в Україні вистачає кваліфікованих досвідчених людей. І призначення не відбуваються не тому, що немає фахівців, а через «примітивну брудну торгівлю навколо цих портфелів, застарілі принципи партійних квот, корупційну метушню навколо доступу до ресурсів тощо».
«І це тягнеться роками. Треба розуміти, що навіть порядна і кваліфікована людина у статусі виконуючого обов’язки навряд чи буде займатися стратегічними питаннями, перспективним плануванням – адже в нашій управлінській традиції кожна нова команда починає з нуля та в усіх бідах звинувачує попередників. Як тут відтворювати спадкоємність управління? Тому ми повинні піднімати дане питання, адже воно стосується перспектив розвитку держави та її економіки, чи буде рости ВВП, покращуватись діловий та інвестиційний клімат», – підкреслив лідер УСПП.
Відповідне звернення УСПП та Антикризова рада спрямували на адресу Прем’єр-міністра.
Було зазначено, що із пакету пріоритетних 35 законодавчих проектів у сфері економіки, заявлених урядом, з початку року прийнято лише 9. Подальші кроки, що вже не один рік чекає бізнес, відчуватимуть значний пресинг популізму на тлі підготовки до виборчих перегонів, що триватимуть більше року.
Попри узгоджені раніше рішення, не проведено тематичних засідань Уряду щодо комплексного розгляду проблеми трудової міграції та зайнятості (рішення Національної тристоронньої ради соціально-економічного розвитку), доступу до фінансових ресурсів у промисловому секторі (рішення Національного комітету з промислового розвитку).
Тривалий час гальмується виконання постанови КМУ про утворення Експортно-кредитного агентства, з яким пов’язувалися надії щодо підтримки експортного потенціалу вітчизняного виробника.
Це першочергові кроки, яким мають передувати принципові кроки покращення системі державного управління, нової кадрової політики, підвищення персональної відповідальності можновладців, викоренення практики виконуючих обов’язки для високих посад як такої, що шкодить національним інтересам.