Поділитись
Медична реформа, а, по суті, окремий закон, введений в дію з початку 2018 року, застрягла на півдорозі та досі не має ні системної бази, ні прогнозу наслідків її реалізації. Відсутня комплексна державна програма з реалізації медичної реформи. Крім того, реформа навіть в нинішньому вигляді не забезпечена необхідними фінансовими ресурсами, що ускладнить виконання навіть тих завдань, що в ній прописані. Так, на ці цілі передбачалося потратити 5% ВВП, у той час як в проекті бюджету на 2019 рік вже йдеться тільки про 2,34% ВВП. На цьому наголошують в УСПП.
В УСПП, Антикризової раді громадських організацій, Спільному представницькому органі сторони роботодавців, де неодноразово проходили експертні круглі столи за участі медичної спільноти, представників НАМН України тощо, кажуть: попередньо прийняті на законодавчому рівні концептуальні рішення мають бути переведені в практичну площину. Необхідні як комплексна програма з охорони здоров, так і програми з окремих сфер – окремі документи, що мають нормативно-правову базу, ресурсне забезпечення, терміни виконання та відповідальних, механізми моніторингу і контролю тощо.
«Україна, за даними ООН та ВООЗ, ввійшла в десятку країн з найбільшою динамікою скорочення населення. За січень-серпень 2018р. ми втратили через високу смертність та низькі темпи народжуваності близько 152 тис. людей (за 2017р. – 193 тис.). Цифрі вражаючі, і реагування має бути не менш масштабним», – підкреслює президент УСПП Анатолій Кінах.
«Загалом же варто було б розпочати із чесної діагностики – аналізу того стану справ, який ми маємо. А фактично маємо депопуляцію населення держави, і це вже висновок не лише бізнес-організацій, які представляємо, але й міжнародного співтовариства, зокрема, Комітету з розвідки конгресу США. В той же час, ніхто навіть не знає достеменно, яка чисельність населення – останній перепис проводився в 2001 році», – каже Анатолій Кінах.
Експерти, роботодавці наполягають на проведенні такого перепису. Адже до темпів скорочення населення додалась стійка тенденція трудової міграції. Самі чиновники нещодавно заявили: втрачаємо трудові ресурси – 1 млн. українців щороку покидає Україну.
Також згідно українського законодавства має готуватися щорічна Національна доповідь про стан здоров’я населення, розрахунки з платоспроможності громадян: які категорії можуть собі дозволити більш якісну медицину, чи вистачає програм підтримки пенсіонерам, безробітним тощо.
В УСПП засуджують і факт відсутність очільника системи охорони здоров’я, бо за таких умов чекати на системні дії, відповідальність чиновників годі.
«З ким працювати, хто братиме на себе відповідальність з подальшого реформування медицини? Це одна із пріоритетних сфер існування держави сьогодні», – нагадує президент УСПП.
Необхідно негайно розробити за участі фахівців, експертів, представників НАМУ, сторони роботодавців цільову комплексну програму з реформування та розвитку сфери охорони здоров’я та чітко взаємопогодити її показники з державним бюджетом на 2019 рік та середньострокову перспективу. Ухвалення такої програми має супроводжуватися жорстким підвищенням персональної відповідальності виконавців та однозначно розглядатися як протидія нинішній депопуляції, фактор зміцнення здоров’я громадян України.
Треба зрозуміти, що без здорового, збільшеного в своєї кількості населення, його поступового сталого зростання країна не зможе відповісти на загрозливі виклики сьогодення, вирішити свої складні оборонні, економічні, соціальні завдання.