"Вбивча" неефективність сфери охорони здоров'я в Україні: громадськість і лікарі вимагають комплексної стратегії

Facebook Поділитись

Стан охорони здоров’я України загрожує національній демографічній безпеці. Досі немає системного та комплексного підходу до  реформування системи охорони здоров’я, сфера недофінансована – до 52% всіх витрат покриваються самими українцями. Відтак гостро необхідно розробити та прийняти Національну стратегію охорони здоров’я України  та дорожню карту з її реалізації з урахуванням сучасних  тенденцій та рекомендацій ООН. З такою ініціативою виступила низка ділових та медичних організацій –Національна академія медичних наук, Ліга страхових організацій, Українська асоціація сприяння охороні здоров’я населення за участі УСПП, Федерації роботодавців України, Федерації профспілок України,  Української федерації роботодавців охорони здоров’я та ін. Ними сформована громадська структура – Платформа Національної стратегії охорони здоров’я України, що стала  майданчиком для координації дій між державними інституціями і громадським сектором в цій царині. Таким чином, партнери, зацікавлені у створенні в Україні ефективної системи охорони здоров’я, вирішили об’єднати свої зусилля і ресурси та домогтися результативних кроків від урядовців і парламентарів у даному напрямі. Про це йшлося на засіданні Координаційної ради Платформи.

Зокрема, її учасники затвердили положення про Координаційну раду та обрали її співголів. Ними стали президент УСПП, голова Об’єднання організацій роботодавців України Анатолій Кінах, президент НАМН України Віталій Цимбалюк, голова профільного комітету Ліги страхових організацій України Тетяна Бутківська та заступник голови Ради Київського відділення ГО «Українська асоціація сприяння охороні здоров’я населення» Святослав Ханенко. Цього року головуватиме Тетяна Бутківська.

Про своє бажання доєднатися до ініціативи та увійти в число співголів ради висловила також Національна лікарська рада.

Координаційна рада закликала інститути державної влади, всіх політичних і громадських лідерів приєднатися до ініціативи та спільно сформувати Національну стратегію охорони здоров’я. Також прийняте рішення про створення регіональних координаційних рад, котрі ініціюватимуть обласні програми охорони здоров’я та медичного забезпечення.

Напрацювання  в Платформи вже є: відповідні засади майбутньої Національної стратегії підготовлені експертами та представниками медичної спільноти. Їх буде презентовано на круглому столі, що наразі готується громадськими організаціями, медичною спільнотою.

«Медична реформа (по суті, окремий закон, введений в дію з початку 2018 року)  застрягла на півдорозі та досі не має ні системної бази, ні прогнозу наслідків її реалізації.  Відсутня комплексна державна програма з реалізації медичної реформи. Крім того, реформа навіть в нинішньому вигляді  не забезпечена необхідними фінансовими ресурсами. Так, на її цілі передбачалося потратити 5% ВВП, у той час як в проекті бюджету на 2019 рік йдеться тільки про 2,34% ВВП. Тим часом, Україна, за даними ООН та ВООЗ,  ввійшла в десятку країн з найбільшою динамікою скорочення населення. За січень-серпень 2018р.  ми втратили  через високу смертність та низькі темпи народжуваності близько  152 тис. людей (за 2017р.  –  193 тис.). На 100 смертей приходиться лише 58 немовлят, хоча ще в минулому році їх було 64. Цифрі вражаючі, і реагування має бути не менш масштабним», – наголошує один із засновників Платформи, президент УСПП Анатолій Кінах.

Фінансування сфери охорони здоров’я і справді недостатнє, зазначила представник ЛСОУ Тетяна Бутківська. У 2016 році в Україні на 1 людину в системі охорони здоров’я припадало близько 166 доларів США. За два роки рівень державних витрат на ці цілі практично не збільшувався. 52% всього обсягу фінансування охорони здоров’я становили витрати самих домогосподарств. Поза тим, кажуть учасники Платформи, за оцінкою Всесвітньої організації здоров’я, якщо такий показник перевищує 40% для сімей, то можна говорити про глибоку кризу.

Її учасники наполягають на комплексному програмному підході до реформування системи охорони здоров’я та чіткому визначенні досяжних і вимірюваних цілей змін. Окрім того, необхідна достовірна управлінська інформація про стан здоров’я населення, його чинники, ефективність реформи із використанням системи індикаторів і методів їх збору, адаптованих до європейської.

Платформа є відкритою до співпраці із професійними спільнотами в сфері охорони здоров’я, владою, громадянським суспільством та міжнародними організаціями.

Відповідну заяву Координаційної ради та пропозиції учасників Платформи направлять органам державної влади. Окрім того, громадскість готуватиме план доопрацювання проекту засад Національної стратегії охорони здоров’я для  їх подальшого обговорення та ухвалення на Національному форумі.