Поділитись
Для того, щоб уяснити соціально-економічну ситуацію, зрозуміти глибину поточної кризи, необхідні порівняння не лише в межах внутрішніх показників України за останні місяці чи роки – варто подивитись, як держава виглядає на фоні країн, які є нашими сусідами, що нас оточують, які разом починали шлях до незалежності. Тут дуже в пригоді буде індекс інклюзивного розвитку, який нині запропонував для оцінки соціально-економічного стану Давоський форум. Індекс дає уявлення не лише про економіку країни, а й про рівень і якість життя людей. Крім ВВП, він враховує ще 11 показників, серед яких тривалість життя, зайнятість населення, коефіцієнт розшарування суспільства за доходами, рівень бідності, чисті збереження, державний борг тощо.
Несподіванки виявилися і в групі лідерів. Наприклад, Ісландія, яка за рівнем ВВП є лише 12-та, за інклюзивністю стала другою. А найпотужніша економіка світу – США – опинилася на 23-му місті з 30 серед розвинутих країн через невисоку тривалість життя, бідність, дуже значну ступень нерівності та розмір державного боргу.
«Нажаль, те, що стосується України, навряд чи можна назвати несподіванкою. Вона на 49 місці серед 74 країн, що розвиваються. Лідерами нашої групи є Литва і Азербайджан. Давос вважає, що за рівнем інклюзивності країна має 3,42 пункти з 6-ті можливих, тому ми потрапили в шкалу економік, що «падають». Попереду нас – Перу, Філіппіни, Бангладеш і навіть Гондурас. Серед найближчих сусідів – Грузія та Молдова. В той час, коли світ навколо нас обговорює теми зростання якості життя людей, бореться за продуктивне, здорове, щасливе існування кожного громадянина, Україна встановила базову величину соціальної політики – місячний прожитковий мінімум на рівні 1700 грн., що приблизно відповідає абсолютній бідності за даними ООН. Це неприпустимо і ганебно», – переконаний президент УСПП Анатолій Кінах.
На його думку, індекс інклюзивності демонструє, як складні і болючі проблеми сьогодення є пов’язаними одна з іншою, випливають одна із другої. Їх не можна вирішити окремо – проблема збереження та повернення трудових ресурсів потребує комплексної стратегії економічного розвитку та створення робочих місць, паралельно з цим – якісної охорони здоров’я та глибокої пенсійної реформи. Останні видалися вкрай невдалими, і треба докласти зусиль, щоб урядовцям разом з досвідченою громадськістю якісно їх доопрацювати.
Анатолій Кінах ще раз наголосив на необхідності відпрацювання окремих програм, які повинні передусім бути спрямовані на використання того величезного потенціалу, який є в Україні: природного, інтелектуального, географічного, кадрового, науково-технічного. Починати треба з створення умов для розвитку української економіки, використання потенціалу, який у нас є, і це визнає весь світ. Він нагадав, що основою такої програми може стати «Платформа економічного патріотизму» – документ, який підготовлений Антикризовою радою громадських організацій та ухвалений ХУ з’їздом УСПП наприкінці 2017 року.