Латвійське агентство інвестицій зацікавилося стартапами в Україні

Facebook Поділитись
Латвійське агентство інвестицій зацікавилося стартапами в Україні

Інвестори із Латвії на запрошення Українського союзу промисловців і підприємців зустрілись із низкою вітчизняних компаній, що цікавляться можливостями фінансування, інвестицій та грантів ЄС тощо. Делегації Латвійського агентства інвестицій і розвитку (LIAA) на чолі з його директором Андрісом Озолсом були представлені українські наукові розробки та інноваційні проекти. У свою чергу, партнери розповіли про можливості LIAA з підтримки їх впровадження.

Сприяння таким прямим бізнес-комунікаціям Україна-Латвія, окрім УСПП, надало і Посольство Латвії в Україні, зокрема, присутній на заході тимчасовий повірений в справах Андрейс Карповичс.

За словами директора LIAA А.Озолса, український бізнес цікавий для латвійців. Так, вже сьогодні в їхній країні працює 1,5 тис. компаній з українським капіталом. Водночас, партнери надають перевагу проведенню політики win-win, не стимулюючи бізнес-міграцію, а лише створюючи сприятливі  умови для використання переваг єврозони та практично нульових ставок податків для розвитку компаній з інвестиційним капіталом, їх подальшого виходу на ринки ЄС тощо.

Про інвестиційне середовище в Латвії та латвійську екосистему для стартапів детальніше розповідали представники LIAA. Зокрема, в країні 0% ставка на реінвестований прибуток, 5 спеціальних економічних зон, тренінги для інвесторів тощо.

LIAA, яка є партнером УСПП (меморандум підписаний ще в 2005 році) – це одна із кращих систем підтримки бізнесу в Європі, що залучає до цього процесу і грантові кошти ЄС.

«Ми близько тижня в Україні, і вже ознайомилися із майже 100 стартапами. Багато з них із ІТ сектора, тобто, ця сфера дає можливість із маленької компанії перетворитись в потужну корпорацію», – каже А.Озолс.

Свої проекти презентувала низка вітчизняних компаній. В Інституті клінічної медицини створено унікальний медичний апарат «ТУРБОМАГ», що завдяки магнітним імпульсам нормалізує обмінні процеси в організмі та стимулює імунітет людини. В клінічній практиці цей апарат застосовується з 2010 року, і лікування ним пройшло більше 350 пацієнтів. Пропонується налагодити серійний випуск «ТУРБОМАГА».

«Електрон-Карат» презентував відразу кілька проектів: сонячні елементи на основі А3В5 матеріалів з високим коефіцієнтом корисної дії, вирощування монокристалічних матеріалів та ін.

Провідний фармвиробник України – підприємство «Фармак» – намагається налагодити повний цикл виробництва аналогу інсуліну лізпро.

У Київському національному університеті технологій і дизайну розроблені фарби для захисту людини та електронних приладів від електромагнітного випромінювання, адаптаційний одяг для людей з інвалідністю, система ультразвукової кавітаційної очистки води.

Український технічний стартап IDA R&D винайшов гібридний накопичувач енергії з ціною 70 дол за 1 кВТгодину (порівняно з вартістю літія – 210-280 дол) і вартістю зберігання енергії близько 0,35 американського центу за 1 кВтгодину. Цей показник, за їх дослідженнями, в 10 разів дешевший за будь-якого конкурента на ринку, а термін експлуатації даного винаходу – в 4 рази довший.

Київський політехнічний інститут презентував старт технології генерації водню. Інститут хімії поверхні ім. О.О. Чуйка Національної академії наук України має розробку нового протипухлинного препарату «Фероплат», що не має аналогів у світі. Це наночастини магнітної рідини та цисплатину, які здатні до вибіркового накопичення в пухлині та менш токсичні для здорових клітин.

За результатами візиту до України латвійської делегації очікується рішення щодо можливості фінансування найбільш перспективних із презентованих розробок.

Також 24 жовтня УСПП організовує для неї візити до Інституту експериментальної патології, онкології та радіобіології імені Р.Е. Кавецького та Інституту технічної теплофізики НАН України.

«Ми хочемо налагодити таку співпрацю, за якої Україна буде своєрідним бізнес-інкубатором – у нас є розробки, технологічна база. За умови спільного фінансування компанії та наукові інституції можуть налагодити випуск експериментальних та вже протестованих інновацій, зайти з ними на європейський ринок, залучити до цих процесів партнерів», – резюмував перший віце-президент УСПП Сергій Прохоров.