Поділитись
Багаторічна вимога ділових кіл України щодо лібералізації валютного регулювання, зняття жорстких обмежень і термінів продажу валюти для експортерів може бути реалізована вже найближчим часом. Нагадаємо, ця позиція була сформульована в «Платформі економічного патріотизму» УСПП, програмах економічного розвитку інших бізнес-асоціацій, багато разів звучала на спільних заходах із урядом. Наразі розроблений НБУ та підписаний Президентом законопроект «Про валюту» передано в парламент. У той же час в УСПП наголошують: документ не повинен стати черговою «точковою» новацією без комплексних заходів у сфері експортної політики та стимулюванні залучення прямих іноземних інвестицій.
Прийняття згаданого закону про валюту дозволить проведення валютних операцій між резидентами та нерезидентами в іноземній і національній валюті без обмежень та валютного контролю.
«Ситуація на фінансовому ринку поки не показує стабільного покращення. Більшість інвестицій минулих років були спрямовані на рекапіталізацію окремих банків після так званого «банкопаду». Щоб стримати інфляцію, НБУ швидкими темпами підвищує облікову ставку (наразі 17%), паралельно зростають ціни та комунальні тарифи. Логічно, те, що приносить валютні надходження – експорт, а також прямі капіталовкладення з-за кордону, в разі створення сприятливих умов можуть показати зростання. Тільки тут потрібно вирішувати завдання комплексно: потрібна покращення та реалізація експортної стратегії, повноцінна діяльність ЕКА, стабільність «правил гри» на внутрішньому ринку та безумовне дотримання принципів верховенства права. До речі, саме останнє, а також вже нестача кадрів в Україні через значну трудову міграцію найбільше відлякують інвесторів», – каже президент УСПП Анатолій Кінах.
Досі діяв механізм зупинки діяльності підприємств у разі порушення строків розрахунків за експортними та імпортними операціями – через величезні штрафи. Поза тим, виробництва із довгим циклом просто не встигали закрити це питання у визначені терміни, а більшість компаній і взагалі залежали від контрактів із іноземцями та прописаних в них вимог.
«180-денне повернення валютної виручки і штрафи за перевищення термінів за зовнішньоекономічними контрактами – це найбільше ставить палки в колеса бізнесу, що займається зовнішньоторгівельними операціями. Ми неодноразово звертались до уряду та НБУ з тим, щоб змінити ці норми», – нагадав президент УСПП.
Щодо інвестиційної активності в Україні, переконаний Анатолій Кінах, то тут ще багато роботи. Перше, в Україні дуже низький рівень розслідування фінансово-економічних злочинів. За статистикою Фонду гарантування вкладів, з кількох тисяч позовів про впровадження кримінальних справ до суду доведено лише кілька десятків. Потрібен захист інвестора і кредитора.
«Є ще багато питань до НБУ. Потрібне призначення врешті голови регулятора, майже рік як відтягується проведення спецзасідання Кабміну і Нацбанку спільно із бізнесом щодо доступу до кредитних ресурсів (хоча відповідне рішення прийняте вже давно). Натомість зростає вартість кредитів. Це негативно впливає на внутрішній ринок і притік інвестицій», – зазначив лідер ділової спільноти.