Поділитись
Економічна співпраця України та Литви показує стабільно високі показники зростання: минулого року обсяги двосторонньої торгівлі порівняно з попереднім аналогічним періодом збільшилися на 40%, цьогоріч ще на 20%. Нагадаємо, за 2017р. взаємна торгівля перетнула позначку в 1 млрд. доларів. УСПП та Конфедерація промисловців Литви (КПЛ), які активно розвивають ділові стосунки, планують подвоїти ці показники вже у найближчому майбутньому.
За підсумками IV Українсько-литовського економічного форуму, що відбувся в Києві, стало відомо, що литовські інвестиції в Україну також зросли та станом на 1.07.2018р. склали 140 млн. доларів. При цьому, як зазначив у своєму виступі перший віце-прем’єр-міністр, міністр економічного розвитку і торгівлі України С.Кубів, партнери заводять інвесторів і з третіх країн – до прикладу, з Китаю.
«Для нас важливим є те, що з Литвою працюємо не за сировинною схемою, а розвиваємо співпрацю у виробництві інноваційних товарів, продуктів з більшою доданою вартістю: ІТ, легка промисловість, машинобудування тощо. Ми дуже цінуємо роль Литви як посередника між Україною та Європейським Союзом, як більш досвідченого гравця з таких питань, як стандартизація, технічні регламенти, правила торгівлі, досвід на ринку, і готові цьому вчитися», – наголосив президент УСПП Анатолій Кінах.
УСПП за останній рік залучив литовських партнерів до реалізації пілотного проекту з водоочищення на Одещині (м.Доброслав). Наразі розглядається можливість впровадження аналогічного проекту в Херсонській області. Одна із найбільших компаній Литви – BOD Group – розглядає інвестування у проекти сонячних електростанцій у Херсонській та інших південних областях України. Відповідні навчально-бізнесові семінари, на яких обговорювались як сучасні європейські екологічні норми, так і застосування новітніх енергозберігаючих технологій, були організовані Українсько-литовською діловою радою, Openeurope та УСПП в Україні та Вільнюсі влітку-восени цього року.
В рамках форуму УСПП та КПЛ підписали додатковий меморандум, де йдеться про впровадження технологій індустрії 4.0 (3D-друк, блокчейн, «хмарні» технології та ін.) для великого, малого і середнього бізнесу. Офіційному Вільнюсу в даному напрямі сприяє відповідна програма Євросоюзу, що передбачає правове, кадрове, технологічне забезпечення цього переходу. Литовці працюють з кожним національним підприємством, здійснюючи аналіз його можливостей та потреб (в разі чого) модернізації для відповідності новим вимогам.
Багато в чому цей процес автоматизований. Литовські партнери готові передати УСПП необхідне програмне забезпечення та проконсультувати українських спеціалістів з тим, щоб модернізація промисловості обійшлася Україні максимально дешево та швидко.
Двосторонні ділові ради намагаються вплинути й на розвиток транспортних стосунків двох країн. «Так, вантажоперевезення між Україною та Литвою за 2018 рік зросли на 10%, при цьому контейнерний поїзд «Вікінг» збільшив перевезення на 40%. На ІУ форумі в Києві «Литовські залізниці» запропонували «Укрзалізниці» співпрацю конкретні проекти з розвитку міжнародного вантажного сполучення, спільну участь в європейських та міжнародних тендерах, виробництво та реновацію рухомого складу, ефективне використання парку залізниць для України», – інформує перший віце-президент УСПП, голова Українсько-литовської ділової ради Сергій Прохоров.
Представники таких провідних литовських компаній, як UAB INTA (постачання, обслуговування та програмування обладнання для радіозв’язку, системи ренгенконтролю вантажів, системи контролю стану навколишнього середовища), Клайпедський державний морський порт та ін. висловили своє зацікавлення в розширенні ділової співпраці з українськими партнерами.
«Ми хочемо наростити позитивну динаміку нашої співпраці і на 2019 рік маємо низку спільних проектів. Принципове значення має продовження плідної співпраці в сферах енергозбереження та енергоефективності, альтернативної енергетики, охорони навколишнього середовища, інвестицій, корпоративної безпеки, це наші пріоритети на майбутнє. Гадаю, непересічну роль тут відіграє активна співпраця бізнесу з урядами обох країн, що має стати прикладом в економічних двосторонніх відносинах України з іншими країнами-партнерами», – підсумував А.Кінах.