Поділитись
Минулорічна «осінь реформ» (так і не завершених) плавно перейшла в «осінь шансів», як охрестили початок нової сесії в парламенті. Поза тим, суто економічних реформ, на яких наполягають промисловці та бізнес, там не заявлено. Здешевлення вартості кредитів для підприємництва, низка інших стимулів для модернізації виробництв, адаптації їх до стандартів ЄС, окремі рішення для хімпрому, автопрому та ін., повноцінна діяльність ЕКА тощо – дало б поступове вирівнювання економічної ситуації. Так, вже нині дефіцит бюджету становить 17 млрд. грн., на найближчі роки приходиться пік виплат по борговим зобов’язанням України, при цьому не закладений фундамент для росту ВВП, внутрішнього ринку та платоспроможності населення. Очевидним планом на найближчий час є лише отримання траншу МВФ та початок «великої приватизації».
Це відзначають в УСПП.
Зокрема, президент УСПП Анатолій Кінах в ефірі українського телеканалу прокоментував прогнози урядовців про відновлення економіки впродовж десятирічного періоду.
«Скептично ставлюсь до декларацій, якою і є дана заява. Бо вже приймалися: «Стратегія 2020», деякі урядові документи щодо розвитку експортного потенціалу України та ін. Чи сьогодні вони реалізуються, чи є моніторинг їх виконання? Ніхто навіть не згадує про показники, які там були зафіксовані», - каже лідер ділової спільноти.
Він переконаний, що перш, ніж давати такі обіцянки, потрібно здійснити високоточну професійну діагностику того стану справ, в якому знаходиться економіка та суспільство. До прикладу, що відбувається із демографічною ситуацією, до якої доєдналися високі темпи трудової міграції.
Нещодавно в МЗС України навели дані: щороку Україну покидає 1 млн. заробітчан. Ще 200-250 тис. громадян держава втрачає через високу смертність населення. Причому, якщо про трудову міграцію і її ризики для економіки зусиллями бізнес-спільноти, яка і била на сполох через потребу збереження трудового потенціалу країни, заговорили на офіційному рівні, то демографічна ситуація, фактично, поза увагою влади. Незважаючи навіть на те, що ВООЗ включила нашу державу в топ-5 країн із найвищою динамікою смертності населення та втрати його чисельності.
«Це питання якості життя людей, їх платоспроможності, доступу до медичних послуг. Платоспроможність дуже низька, що впливає і на внутрішній ринок, виробництво товарів та послуг, відтак – на всю економіку. Відтік людей з України на заробітки величезний. Сусідня Польща лише завдяки українцям стала найбільш швидко зростаючою економікою Європи – вони вже покращили показники ВВП із 4% в рік до 4,7 %. А відтік робочих рук, «мізків» і розробок з України відбувається саме тому, що тут немає на них запиту і таких перспектив не створюється», - зазначив Анатолій Кінах.
На його думку, головною проблемою є те, що Україна не має жодної стратегії, яка б формувала розвиток та економічне зростання, і виконувалась би – послідовно і з видимими результатами. Натомість здійснюються доволі хаотичні рухи заради стабілізації економічної ситуації, які в довготривалому вимірі малоефективні. Так, в уряді вже назвали неминучим зміну ціни на газ для населення, що є умовою отримання траншу МВФ.
«В Європі вже давно називають Україну «країною виконуючих обов’язків». Немає керівника у митниці, фіскальній службі, міністерстві фінансів, міністерстві охорони здоров’я тощо. Втрачається керованість процесами, немає координації дій між відомствами. На пропозиції ділової спільноти щодо покращення бізнес-клімату, підтримки експортерів, введення сучасних програм в індустрії чиновники відповідають стандартними фразами: «Дефіцит бюджету», «Не схвалить МВФ» та ін. Це свідчить про відсутність стратегічного бачення, як можливо і потрібно використати той величезний потенціал, який ще має наша країна – інтелектуальний, технічний, інноваційний. Бо не все так погано, просто треба задіяти механізми розвитку економіки, підтримки національного виробника, експортера, самозайнятості тощо», - підкреслив А.Кінах.
Такі, нагадаємо, викладені більше 100-ма асоціаціями бізнесу та промисловості в документі «Платформа економічного патріотизму», що переданий уряду та парламенту. Також УСПП пропонує провести восени спільний форум бізнесу та влади з тим, щоб виробити конкретні рішення в економічній царині.