Перспективи української економіки залишаються досить невиразними

Facebook Поділитись
Перспективи української економіки залишаються досить невиразними

Українська економіка має вкрай невисокі темпи зростання – через корупцію, слабкий захист прав підприємців, невиразну позицію влади щодо підтримки розвитку внутрішнього ринку. Ділова спільнота переконана, що вийти із кризи можливо, до того ж – вже в найближчі рік два досягнути показників +6-8% ВВП щороку. Для цього потрібно запустити стимули для розвитку підприємництва, модернізації окремих галузей промисловості та провадити якнайширшу підтримку експортерів. Адже обіцяної урядом рік назад «промислової революції» (пакет із 35 законопроектів) так і не відбулося, експортери вкотре залишені наодинці, а бізнес ще гостріше відчуває фінансовий голод на фоні збільшення облікової ставки НБУ. Про це йшлося на спільному засіданні Антикризової ради громадських організацій України та УСПП.

Серед учасників були  представники парламенту, бізнесу, профільних асоціацій – хімпрому, ІТ-індустрії, фондів державно-приватного партнерства, експерти тощо.

Бізнес-громада відзначила, що без вирішення низки проблем – посилення трудової міграції, затримки із прийняттям комплексних і важливих для підприємництва законопроектів, спільних дій фінансового регулятора країни та уряду з полегшення доступу до кредитних ресурсів – ситуація не вийде на пряму зростання. Тим паче, що критичні обсяги платежів за зовнішніми зобов’язаннями посилюють залежність держави від міжнародних донорів. Пікові боргові виплати зовнішнім кредиторам впродовж 2019-2021 рр. оцінюються на рівні від 8,5 млрд дол США до 10 млрд дол США щорічно.

«За таких обставин безпрецедентне зниження якості державного управління, відсутність консолідації дій гілок влади щодо подолання зазначених викликів обмежують можливості країни вийти на зростання економіки та добробуту українців. Ми пропонуємо уряду не відкладати ці питання на наступний період, а діяти вже зараз. Необхідно доопрацювати Стратегію розвитку промислового комплексу України, активізувати Національний комітет з промислового розвитку, запустити Експертно-кредитне агентство тощо. Ігнорування чиновниками проблеми «замороження» ВВП на рівні 2-2,5% в рік робить перспективи української економіки досить невиразними», – зазначив президент УСПП Анатолій Кінах.

Із пакету пріоритетних 35 законодавчих проектів у сфері економіки, заявлених урядом,  з початку року прийнято лише 9. Учасники засідання констатують значний пресинг популізму на тлі підготовки до виборчих перегонів, що триватимуть більше року.

Саме тому вони звернулися до парламенту із закликом розглянути як першочергові законопроекти про індустріальні парки ( № 2554а-д та № 2555а-д), про виведений капітал  (№8557), про запровадження накопичувальної системи загальнообов'язкового державного пенсійного страхування (№6677), про реєстр заяв про повернення суми бюджетного відшкодування (№7518).

Окремо в УСПП та Антикризовій раді на постоюють на вимозі виділити в проекті бюджету-2019 кошти на формування статутного капіталу Експортно-кредитного агентства та фінансове забезпечення його діяльності. 

Надзвичайно турбує ділове середовище відсутність чітких і системних кроків в промисловій політиці. Створений два роки тому Національний комітет з промислового розвитку, очолюваний Прем’єр-міністром, вселяв певні надії, було навіть ухвалено кілька важливих для промисловців та аграріїв рішення. Втім, цей майданчик спільних рішень влади і виробників перебуває на паузі вже досить давно – жодного засідання в цьому році. Між тим, Україні гостро необхідна національна стратегія промислового розвитку, адже багато із галузей індустрії підійшли (а то і перейшли) критичну точку.

АРГО та УСПП ініціюють консультації з партнерами щодо організації у 2018 році всеукраїнського форуму бізнесу за участі представників органів державної влади, місцевого самоврядування, громадських організацій тощо з формування об’єднавчого порядку денного економічних перетворень на наступний електоральний період.

Представники бізнесу підтримали ініціативу Національного форуму «Трансформація України» щодо підготовки Концепції Стратегії трансформації України, в економічний блок якої ввійде значна частина пропозицій з «Платформи економічного патріотизму» – економічного плану дій для України, підготовленого цими організаціями.