Поділитись
Прийнятий у Верховній Раді закон про приватизацію держмайна №7066, безумовно, спрощує процедуру для потенційних інвесторів, однак потребує паралельних кроків – чіткого плану приватизації, перевірки надійності оцінювачів майна тощо. Серед позитивів – наразі цей документ регулюватиме процес приватизації замість семи попередніх, що існували. Він встановлює порядок приватизації; вимоги до формування і затвердження переліків об’єктів, що підлягають приватизації. На цьому наголосили в УСПП.
Нагадаємо, встановлюється 11 місяців підготовки для об'єктів великої приватизації і 5 місяців для малої. Якщо вартість активів за останній рік перевищує 250 млн гривень – це великий об'єкт приватизації, який буде продаватися з залученням радника. Якщо менше - це мала приватизація, яка буде проходити виключно на електронних майданчиках.
«Виникають питання, як будуть оцінені держпідприємства та інше державне майно. Адже в умовах кризи, посилення інфляції тощо, очевидно, що вартість активів буде заниженою. Саме цей процес потрібно контролювати. Тому державний план приватизації на суму 22 мільярди гривень виконати буде дуже складно, існує загроза, що значні державні активи, не будучи підготовлені до приватизації, підуть за безцінь», – зазначив президент УСПП Анатолій Кінах.
В УСПП та Антикризовій раді громадських організацій переконані, що насамперед необхідно провести попереднє підвищення ефективності збиткових, проте потенційно найбільш цінних підприємств. Звичайно, деякі з них не «витягнути» без спеціальної підготовки, щоб запобігти невигідним для держави продажам.
Визначивши перелік об’єктів до приватизації, потрібно паралельно чітко озвучити її умови: розвиток соціальної та екологічної сфери в регіоні, нові робочі місця, технологізація та модернізація виробництва, збільшення наукоємкості товарів, що випускаються та ін.
Процеси приватизації не можуть, на думку промислової спільноти, відбуватися без комплексних прогнозів її наслідків, сучасної оцінки реальної ринкової вартості, якісної передприватизаційної роботи. Саме це має передувати будь-якому старту продажів – інвентаризація.
«Рішення про приватизацію майна, що знаходиться в комунальній власності, прийматимуться відповідною місцевою радою. Тут набагато менше корупційних ризиків – торги здійснюватимуться через інтернет-аукціон, наприклад, Prozorro. Щодо великих підприємств, повторюю, повинна бути глибока перед приватизаційна аналітична робота. Треба ще раз переглянути перелік так званих стратегічних підприємств – чи не межує згода віддати їх на приватизацію з загрозою національним інтересам країни. Треба пам’ятати, що приватизація не є самоціллю, а способом більш ефективного господарювання, приходу справжнього власника. Не просто заробити декілька мільярдів гривень, які підуть на проїдання, а справді стимулювати реальний сектор економіки, залучити інвесторів, створити нові робочі місця – ось такою має бути її мета. При цьому необхідно зберегти контроль держави над ключовими сферами та відповідними підприємствами в сфері енергетики, інфраструктури тощо», – резюмував Анатолій Кінах.