Треба розірвати замкнуте коло і перестати позичати тільки заради виплати попередніх боргів

Facebook Поділитись
Треба розірвати замкнуте коло і перестати позичати тільки заради виплати попередніх боргів

Кінець минулого тижня ознаменувався двома  резонансними   новинами: Кабмін, не дивлячись на  попередні обіцянки не робити цього,  прийняв рішення все ж підвищити на 23,5% ціну на газ для населення, а через годину після цього Міжнародний валютний фонд згодився на нову програму для України на 2019 рік. Домовлено про виділення  3,9 млрд. доларів на 14 місяців, поза тим як на погашення та обслуговування боргів України у наступному році необхідно спрямувати близько 417 мільярдів гривень. Рішення про  фінансову допомогу в даному випадку (хоча її ще треба дочекатися) фактично рятує країну від дефолту. Але недосконалість економічних реформ,  відсутність державної стратегії індустріального розвитку, програм  створення нових  робочих місць і підвищення платоспроможності громадян  лише створюватиме підґрунтя для нових і – що далі, то більш непосильних  для України –  боргів. Відтак, вихід із ситуації лише один – розвивати власну економіку, стимулювати самозайнятість, малий та середній бізнес, реформувати ринок праці тощо, а не перекладати економічні прорахунки на плечі бізнесу та пересічних громадян. Про це кажуть в УСПП.

Зокрема, тут відзначають, що рівень платоспроможності українців і так критично низький: Україна вже офіційно визнана тим же МВФ найбіднішою країною Європи. До 60% населення, за даними ООН, знаходиться тут за межею бідності. За загальновідомим законом економіки, ціни і тарифи не повинні  зростати темпами, які значно випереджають збільшення доходів населення – це призведе лише до зубожіння людей, посилить трудову міграцію, викличе соціальну напругу напередодні турбулентного виборчого періоду. 

«Урядовці і самі визнають: нові запозичення  вкрай потрібні перш за все для того,  щоб розрахуватися із старими боргами. Але це замкнуте коло. Так, зараз ми гостро потребуємо коштів, не можемо відмовитися від співробітництва з міжнародними фінансовими інституціями,  і тут питання: чому? Чи проводилась за роки співпраці з МВФ послідовна та системна  економічна політика – реформи для пожвавлення ділового клімату, інвестиційної привабливості, зниження вартості кредитів, зростання промислового виробництва, експорту,  малого, середнього бізнесу? Якщо так буде продовжуватись, то Україна постійно матиме загрозу дефолту – порівняйте навіть цифри, скільки ми плануємо отримати в рамках нової програми, і які в нас є боргові зобов’язання», – наголосив президент УСПП Анатолій Кінах.

Він акцентував і на іншому аспекті, що вже давно надзвичайно турбує роботодавців та підприємництво: посилення трудової міграції. Якщо вже нині Україну полишило близько 7 млн. українців, то подальша відсутність росту економіки (а він необхідний на рівні 6-8% для того, щоб вирватися з стану кризи, вийти на сталі темпи зростання) на тлі зростання вартості життя  лише посилить дану тенденцію.

«Низькі прибутки населення – той фактор, який чомусь мало враховується при прийнятті тих чи інших державницьких рішень. Поза тим – країна – це і є її люди, найцінніший ресурс. Звичайно, що МВФ – це фінансова організація, що зацікавлена в поверненні з відсотками виданих кредитів. З ними можна і треба домовлятися про вигідніші умови для нашої країни, пояснювати ситуацію з платоспроможністю громадян, їх умовами, якістю життя  тощо. Зрозуміло, що партнери «почують»  таку позицію,  тільки побачивши справжні реформи в економіці. Економічна та промислова  стратегії, реальні кроки з їх реалізації  потрібні Україні для того, щоб за кілька років досягти сталого зростання, остаточно вибратися із «боргової ями», – зазначив Анатолій Кінах.

УСПП, Антикризова рада громадських організацій найближчим часом затвердять та надішлють актуалізовані пропозиції уряду і парламенту, затверджені раніше в документі «Платформа економічного патріотизму». Окрім того, вони ініціюють проведення наприкінці листопада спільного економічного форуму разом із урядом та бізнес-асоціаціями, щоб напрацювати ефективні підходи до розвитку економіки.