Поділитись
Вже кілька років підприємництво в Україні виступає за створення аналітичного органу – бюро фінансових розслідувань, що протиставив би чисельним силовикам з їх брутальними методами, «масками-шоу» цивілізовані підходи перевірок бізнесу. Наразі в Раді перебуває відповідний законопроект № 8157 "Про Національне бюро фінансової безпеки України", в якому, нажаль, ті підходи, які ділова громада засуджувала та вимагала виключити з практики, прописані як норма – можливості доступу до всіх баз даних, опечатування кас, приміщень, взяття їх під охорону тощо. На нещодавній зустрічі із бізнесом Президент країни П.Порошенко заявив, що на доопрацювання документу виділять кілька тижнів, після чого парламент буде голосувати (нагадаємо, законопроект був внесений Президентом як невідкладний). В УСПП закликають підприємництво активно заявити про свою позицію та надавати зауваження до законопроекту. Адже на виході це повинен бути аналітичний, цивілізований орган фінансових розслідувань, а не нова структура зі старими силовими функціями.
Відповідно до законопроекту, НБФБ отримає доступ не лише до всієї фінансової, податкової та майнової інформації про підприємства, а й до персональних відомостей. Достатньою підставою для оперативно-розшукової діяльності вважаються не постанова судді, а аналітичні довідки самої структури. І тут є значні ризики.
Рішення про директора НБФР прийматиме, згідно законопроекту, Президент держави, а ось громадський контроль виглядає слабким: громадська рада «заслуховуватиме звіти», «робитиме висновки» тощо.
Бюро матиме доступ до найрізноманітнішої інформації: кредитних історій, руху коштів на рахунках, переліку транспортних засобів, даних про міграцію і навіть (неясно навіщо) даних з реєстру виборців.
«Аналітична структура замість силової потрібна, тому законопроект повинен бути доопрацьований таким чином, щоб унеможливити тиск на бізнес, порушення прав власників, закону «Про персональні дані»», – каже президент УСПП Анатолій Кінах.
Хоча і за рішенням суду (яке, скоріш за все, легко видаватиметься за зверненням бюро), НБФБ зможе на строк до 10 діб опечатувати архіви, каси, приміщення (за винятком жилих) чи інші сховища, брати їх під охорону. Для деякого бізнесу така затримка в діяльності може призвести до зривів контракту чи псування товару та ін. На практиці це буде достатньо легко організувати: за аналітичною довідкою бюро вносяться дані до Єдиного реєстру досудових розслідувань, береться інформація від банків про рахунки, рух коштів і т.д., і ось вона – підстава для «опечатування та охорони приміщень».
«Це все повинно бути враховано до винесення законопроекту на голосування. Ми наполягаємо, щоб бізнес відстояв власні інтереси, а народні обранці відповідально поставилися до названого законопроекту і підійшли до нього з точки зору непорушності прав власника та інвестора, гарантування його захисту в нашій державі, що саме й забезпечить економічний підйом, а не з поглядів тимчасової кон’юнктури та виборів, що наближаються», – підсумував А.Кінах.