Поділитись
Завданням державної банківської системи є не лише підтримання стабільного курсу гривні через валютні інтервенції чи протидію інфляції, вона в першу чергу має дбати про ефективний розвиток економіки. В умовах, коли підприємництво і промисловість не мають доступу до фінансових ресурсів через високу облікову ставку (нині річна облікова ставка НБУ дорівнює 18%), держава, як це не парадоксально, навіть «стимулює» вилучення ресурсів на інші цілі, підтримуючи політику випуску урядом облігацій державного займу чи сертифікатів Національного банку. За таких обставин інвестор, замість того, щоб кредитувати реальний сектор економіки і шукати можливості вийти на серйозні програми розвитку, локалізації виробництва, імпортозаміщення, енергозбереження, уникає ризиків та обмежується ринком цінних паперів. Про це заявив президент УСПП Анатолій Кінах в ефірі телеканалу ЗІК.
«Інвестор не хоче ризикувати і спрямовувати ці ресурси в реальний сектор економіки, бо для цього знову ж не створені умови. Вклав кошти в облігації чи сертифікати – можна сидіти і чекати, коли підійде календарний термін отримання відсотків. А поруч економіка задихається від нестачі коштів, знаходиться на межі деіндустріалізації. Дозволю собі такий вислів: «На цвинтарі також все спокійно». Таким чином можна довести інфляцію до 2-3% на рік, і при цьому не мати ні платоспроможного громадянина, ні конкурентоспроможної економіки, адаптованої до європейських технічних стандартів і регламентів. Я не думаю, що це те майбутнє, за яке варто боротися, про яке варто мріяти», – зауважив А.Кінах.
На думку президента УСПП, зараз, як ніколи, необхідні спільні системні, високофахівні програмні дії уряду, парламенту та Нацбанку, які б спиралися на закони економіки і фінансів і в той же час враховували б величезний український потенціал. Один з перших кроків – поступове запровадження програм кредитування реального сектору економіки, доступу до кредитних ресурсів вітчизняних товаровиробників, для чого має, нарешті, відбутися спільне засідання Кабінету Міністрів з Національним банком України та національними громадськими об'єднаннями бізнесу, рішення про яке ухвалене ще навесні 2017р.
На думку ділової спільноти, вирішення проблем зовнішніх боргів країни, питань фінансової системи, соціальної сфери, трудових ресурсів, як і усіх інших, криється в загальнонаціональному економічному розвитку, зростанні промислового виробництва, підйомі ВВП.
«Бізнес чекає не просто покращень – мають бути створені прозорі правила гри, забезпечена захищеність приватної власності і відсутність силового тиску. Головне – кошти мають бути спрямовані в реальну економіку, підприємництво, інфраструктуру. Це вкрай важливо, передусім, для промисловості, яка виробляє продукцію з високою доданою вартістю. Це ракетно-космічний комплекс, авіабудування, суднобудування, транспортне, енергетичне машинобудування тощо. Альтернатива цьому – поглиблення кризи, яке у всьому світі називають деіндустріалізацією, кінцеве набуття статусу Україною як держави з сировинною економікою», – каже лідер ділової спільноти.
Бізнес-середовище розраховує на діалог і спільні дії з урядом, що стосується покращення доступу до фінансових ресурсів, жорстку протидію рейдерству, запуску та ефективної діяльності Експортно-кредитного агентства тощо. УСПП та його партнери виклали ці та інші пропозиції в системному документі «Платформа економічного патріотизму», доповнення до якого будуть незабаром обговорені на засіданні Антикризової ради громадських організацій.