Український оборонно-промисловий комплекс — продукція з довготривалим циклом виробництва (до 7 років), що має дуже серйозні складові — науково-технічну, інтелектуальну тощо. Для країни, що, по суті, перебуває в стані війни, ситуація в даній галузі надважлива. Натомість державний концерн «Укроборонпром», на жаль, не відповідає цьому завданню. На сьогодні немає чіткої вертикалі з Кабінетом Міністрів, профільного віце-прем’єр-міністра. Про це йдеться в інтерв’ю екс-прем’єр-міністра, президента УСПП Анатолія Кінаха виданню «Голос України».
«Парадоксально, але наразі немає чіткої затвердженої програми реформування Збройних Сил України, якій мають передувати такі серйозні державні документи, як Воєнна доктрина з галузевими напрямками, в тому числі програма розвитку ОПК, програма розвитку спецтехніки, зброї тощо. Необхідно, щоб у держави була чітка стратегія національної безпеки. І це в комплексі формує якраз дієздатність не тільки оборонно-промислового комплексу, а й оборонну стратегію держави», – підкреслив президент УСПП.
На його думку, наразі для більшої ефективності управління галуззю потрібно вирішити цілу низку завдань. Першочерговим є формування вертикалі управління, зокрема, і в уряді.
Також є потреба провести дуже серйозний аудит — і управлінський, і фінансовий. На основі оборонної програми визначитися, які підприємства необхідні для України з точки зору їхнього статусу як державні і стратегічно важливі. Які підприємства можна відпускати у вільне ринкове плавання, щоб зберегти їм шанс на виживання.
«Сюди належить і кооперація. З точки зору кінцевої продукції наш «Укроборонпром» може забезпечити українські Збройні Сили максимум десь до 20%. Усе решта — кооперація. І це потребує дуже серйозного удосконалення законодавства. Починаючи з військово-технічної співпраці, залучення інвестицій, умов державно-приватного партнерства в «Укроборопромі», – переконаний Анатолій Кінах.
Він наводить наступні дані: немає підприємств оборонно-промислового чи військово-оборонного комплексу в таких державах, як Сполучені Штати чи Франція, які на 100% виконують тільки військові замовлення. 50—60% — це цивільна продукція і паралельне виконання замовлень для оборони. Така ж модель може бути застосована і в Україні.