Поділитись
Закон №5153 про про амністію капіталів містить чимало спірних моментів, про що УСПП вже висловлювався ще на стадії підготовки документу.
Закон передбачає одноразове декларування активів фізосіб для легалізації своїх статків. Сплатити доведеться від 2,5 до 9% в залежності від того, що декларується. Норма начебто добровільна. Але ті громадяни, котрі нею не скористаються, в подальшому при здійсненні дороговартісних покупок - житла, наприклад - будуть змушені доводити легальність власних готівкових та ін. коштів. Це створить додаткові бар'єри для здійснення економічних операцій та благодатне поле для корупції. Бо чомусь апріорі вся готівка втрачатиме презумпцію невинуватості і вважатиметься такою, що була отримана із невідомих джерел.
Крім того, банківська система, якій українці досі не дуже довіряють, буде тим ключовим гравцем, котрий визначатиме легальність коштів, що кладуться на рахунки громадянами.
«Це може спричинити ризики вибіркового «правосуддя» і цілу низку проблем для добровільних декларантів». – вважають в УСПП.
Для олігархів чи чиновників, коли в незаконний спосіб накопичили мільярди гривень (доларів) така «акція» може бути вигідною, адже, умовно, 2,5-5% - це не 18% податку плюс військовий збір тощо. Проте ці люди, котрі роками працювали в сірих схемах – чи будуть зацікавлені в тому, щоб змінити їх? Якщо корупція, правова незахищеність, свої люди на посадах, «договорняки» і т.д. і далі залишаються бар’єрами для прозорої діяльності бізнесу.
Щодо пересічних громадян, то люди остерігатимуться розкривати інформацію про прибутки через низку факторів. По-перше, те, що вона може втратити свою конфіденційність вже в рамках податкової, яка в подальшому ними, так скажемо, прискіпливо зацікавиться, по-друге, потрібно буде заморочитись із доведенням точної оцінки вартості, до прикладу, нерухомого майна. Ці оцінки можуть бути різними, особливо через зміну кон’юнктури даного ринку в Україні.
«Посадовці очікують надходження в кілька мільярдів гривень в результати такого «нульового декларування». Я не поділяю ці прогнози, бо для справді ефективної амністії капіталів необхідна довіра суспільства, підприємництва до дій влади, до правоохоронної і судової системи, прогнозованість фіскальної політики та багато іншого. Цього поки що немає і це саме ті основи, з яких і варто починати детінізацію економіки. Нагадаю, за різними оцінками експертів, «тінь» становить від 40 до 50% ВВП країни (офіційні дані на рівні 33%)», - зазначив президент УСПП Анатолій Кінах.
При цьому на топ-чиновників закон не поширюватиметься. Буцімто - щоб не дати останнім легалізувати те, що було отримане незаконним способом чи з порушеннями.
Згідно із законом декларантами за пільговими ставками не можуть бути особи, які останніми роками виконували в Україні публічні функції: президент, прем'єр-міністр, члени Кабміну і їх заступники, народні депутати, голова і члени правління НБУ , члени Ради НБУ, голови та судді Конституційного Суду України, Верховного Суду, вищих спеціалізованих судів, генпрокурор і його заступники, голова СБУ та його заступники, директори та заступники Національного антикорупційного бюро, Державного бюро розслідувань, бюро фінансових розслідувань, посли, вище військове керівництво , керівники прокуратури, члени керівних органів політичних партій.
“Такий підхід протирічить своїй меті, це не зменшення тіньової економіки, а є насправді спробою вирішити фінансові проблеми держави за кошти саме пересічних громадян. Це тільки поглибить кризові явища в економіці", - зазначив Анатолій Кінах.
При цьому лідер ділової спільноти зазначив, що тіньова економіка - це не завжди корупціонери.
« Зараз дуже багато чесного бізнесу змушені працювати в сірих схемах, бо за того фіскального тиску, перевірок та відсутності правової захищеності , спроба працювати прозоро часто призводить до банкрутства. Щоб зберегти штат, робочі місця, чимало підприємців виплачує “сірі” зарплати. Ми маємо 1,8 млн. безробітних в країні та 5-7 млн. трудових мігрантів, що виїхали за кордон. Потрібно створювати стимули для самозайнятих і бізнесу, для розвитку національного ринку праці. Спроба вигадати черговий прихований податок, утруднивши цим життя людям, неприпустима”, - підкреслив президент УСПП.
УСПП переконаний, що закон потребує доопрацювання – з тим, щоб амністія капіталів не вдарила по пересічним українцям, котрі накопичили свої готівкові кошти важкою працею, без підтримки держави, не маючи при цьому, до прикладу, страхового стажу для пенсії, не претендуючи на інші соціальні виплати.
«Легалізація капіталів має бути прозорим, легким і зрозумілим процесом – без якихось наслідків для декларанта в якості переслідування податковими і контролюючими органами. Також не можна ставити в один ряд людей, що сплачували податки, проте накопичили готівкові кошти, якимось чином змогли побудувати житло із більшим метражем, і тих громадян, що прокручували корупційні схеми роками, наживаючи мільйони та обкрадаючи бюджет», - підсумували в УСПП.