Поділитись
Постійні обстріли російським агресором енергосистеми України призвели до значних її руйнувань та пошкоджень: на рівні 50% генерації. Найбільше постраждали ТЕС – теплова енергетика, де цей показник наближається до 90%.
За експертними оцінками, до початку зими Україна матиме 13-14 гВТ працюючих потужностей, що означає наявність дефіциту в 4-5 гВТ від потреби.
На цьому наголосив президент Українського союзу промисловців і підприємців Анатолій Кінах під час круглого столу «Енергетичний сектор України та ринок праці в умовах воєнного стану». До заходу долучилися заступник міністра енергетики Микола Колісник, голова профспілки працівників атомної енергетики Валерій Матов, представники Мінінфраструктури, Мінекономіки, Ощадбанку, наукових установ, галузевих профспілок, експерти тощо.
«Зима буде складна, але ризики можна зменшити, почавши реалізацію низки заходів для розбудови мережі маневреної малої генерації. Ми в Антикризовому штабі стійкості економіки в умовах воєнного стану вже запропонували Кабміну та РНБОУ підсилити проєктну частину, підготовку фахівців, удосконалити графіки відключень для критичної інфраструктури (певних важливих виробництв, лікарень і т.д.), а також відпрацювати систему резервних потужностей для підприємств безперервного циклу виробництва», - повідомив А.Кінах.
Також, за його словами, ділова спільнота очікує більш збалансованого техніко-економічного обґрунтування нормативних вимог питомої ваги імпорту електроенергії для незастосування до підприємств графіків відключень (наразі 80%). Ця норма не є реалістичною в даних умовах, негативно впливає на ціну імпортованої енергії та конкурентоспроможність бізнесу на ринку.
Особливо серйозну загрозу це становить для енергоємних виробництв, передусім гірничо-металургійного комплексу, що значно постраждав за час повномасштабної війни рф проти України. Так, за оцінками ПрАТ Інгулецький ГЗК, випуск залізорудної продукції в Україні знизиться на 2,7 млн. тонн, що призведе до падіння ВВП на 4 млрд. грн., зниження податкових надходжень на 0,7 млрд. грн. і втрати валютного виторгу близько $150 млн.
Окрему увагу президент УСПП звернув на низьку платоспроможність населення, яка на фоні замороження соціальних стандартів, може призвести до накопичення боргів по оплаті електроенергії та інших комунальних послуг. Тому першочергово необхідно посилювати адресний підхід в даному питанні, мати підвищену увагу до економічних можливостей внутрішньо переміщених осіб тощо.
Водночас, лідер ділової спільноти зазначив, що перспективним є сприяння держави та місцевих ОВА бізнесу, котрий працює чи хоче працювати над проєктами із енергетичного самозабезпечення. Такі технології для розвитку розподіленої генерації пропонують і компанії-члени УСПП.
Цю думку підтвердив і представник Міненерго.
«В системі розподіленої генерації ми працюємо над максимальним залученням можливостей виробників та їх технологій під ці задачі. Бізнес в Україні почав інвестувати у генерацію енергії для власних потреб. Міністерство очікує від вас пропозицій, як покращити інвестиційне середовище в даному напрямі», - повідомив Микола Колісник.
Окремі пропозиції АШ щодо підвищення енергетичної стійкості також буде використано в підготовці матеріалів рішення РНБОУ з питання додаткових заходів із забезпечення стійкості територіальних громад в особливий період.