Поділитись
Кабмін України ухвалив проект бюджету на 2023 рік. Як і передбачалося, через війну він буде значно дефіцитним – різниця між запланованими доходами і видатками складе 1,29 трлн. грн. на рік.
Український союз промисловців і підприємців позитивно оцінює продовження фінансування програми кредитування підприємництва «Доступні кредити 5-7-9». Більше того, попри дефіцит бюджету її потрібно розширювати. Брак обігових коштів стримує ділову активність. Втрати малого і середнього бізнесу на 7-му місяці війни оцінюють в 100 млрд. доларів США. Цей показник є узагальненою оцінкою, що охоплює основні фонди, ресурси, товари, релокацію, вимушені переплати і т.д.
«Дуже добре, що урядова сторона дослухалася до аргументів промисловців і підприємців, зберігши програму кредитування. Ми разом шукатимемо дієві механізми для її розширення і подальшого здешевлення кредитних ресурсів для виробників. В перспективі це тільки збільшить надходження до бюджету та знизить навантаження на його соціальну частину, адже працююча економіка – це достатня кількість робочих місць», - наголосив президент УСПП, голова Національної тристоронньої соціально-економічної ради Анатолій Кінах.
Соціальні видатки у 2023 році становитимуть 35% всього кошторису. Більше – тільки на оборону – 50%.
«Видатки на оборону не обговорюються – вони потрібні для захисту країни. Видатки на соціальну сферу треба поступово оптимізувати через системну, адресну політику держави щодо ринку зайнятості (підтримка відкриття власного бізнесу, великих виробництв тощо),інтеграцію ВПО в економічне життя регіонів розселення, більш широке залучення під ці цілі коштів міжнародних структур, грантів ЄС тощо», - вважають в УСПП.
Щодо гривневого курсу, то в проєкті ДБ-2023 останній закладений на рівні 42 грн за 1$. Окремими експертами не виключається його зростання до 50 грн/долар до кінця даного періоду. Втім, переконані в УСПП, такий варіант можливий тільки за умов критичних прорахунків влади в економічних питаннях, а також погіршення ситуації для вітчизняних виробників та експортерів.
Оскільки головний кошторис країни критично дефіцитний, а втрати України від дій російського агресора (війна в цілому, обстріли, руйнування, викрадення українських товарів і обладнання і т.д.) вже перевищують 600 млрд. доларів (з них прямі – більше 114 млрд. доларів), то Президент України поставив жорстке завдання скорочувати некритичні видатки на органи влади.
Проте у проєкті на 2023 рік закладено зменшення тільки на 11,6 млрд грн проти 2022 року видатків на органи державної влади: скорочується кількість чиновників, зарплати та премії. Це не матиме значного впливу на ситуацію, враховуючи, що захмарні премії раніше виписувалися саме деякими топ-чиновниками чи членами правлінь деяких державних компаній.
Тому, переконані в діловому союзі, розрив в оплаті праці між спеціалістом і керівником структури не повинен перевищувати 2-3 рази, саме на це потрібно робити ставку, а не звільняти, скажімо, одномоментно тисячі чиновників. Знову ж таки, тоді збільшиться навантаження на соціальний блок і армія безробітних просто зросте.
«Потрібно перейнятися структурою, розподілом фонду заробітної плати у держсекторі та бюджетних установах. Жорстко скоротити видатки, які є непріоритетними, особливо під час війни. Тоді ефект буде більшим», - каже Анатолій Кінах.
Зростання ВВП уряд і НБУ закладають як +4,6% по відношенню до 2022 року. Враховуючи, що економіка Україна внаслідок російського вторгнення втратила 37,2% реального ВВП у річному вимірі, то наступний рік також буде непростим, адже компенсується тільки 10% від падіння.
Показники можна покращити, якщо збільшувати процент локалізації виробництва, обмежувати некритичний імпорт прозорими методами, інвестувати в рамках державно-приватного партнерства в модернізацію, у тому числі енергомодернізацію, підсилити програмні (проєктні) методи залучення фінансових ресурсів.
Потрібне сприяння і експортерам. Наразі через падіння платоспроможності внутрішнього ринку (інфляція з’їла від 25 до 30% заощаджень громадян), для багатьох українських виробників виходом стане нарощування присутності на світових, особливо західних, близькосхідних, північноамериканських ринках.
УСПП надав відповідні пропозиції уряду і парламенту. Це стосується підтримки експорту ГМК, переробної промисловості, а також різноманітних технологій, машинобудування, розвитку самозайнятості.
Нагадаємо, проєкт бюджету 2023 має бути внесений до парламенту до 15 вересня – згідно норм Конституції України.