Поділитись
Гірничо-металургійний комплекс працює останні 6 місяців на межі своїх можливостей. Втрата двох гігантів – «Азовсталі» та металургійного комбінату ім.Ілліча у Маріуполі, що давали до 40% виробництва сталі, подорожчання логістики в 3-6 раз, заблокованість морських портів, несприятлива кон’юнктура на світових ринках – усі ці причини вкрай негативно впливають на галузь.
Підприємства стають неспроможні без підтримки держави протистояти викликам сьогодення: ті з них, які продовжують ще працювати, завантажені в середньому на 15-20%.
За підсумками 7 місяців 2022 року заводи виплавили на 62% менше сталі - 4,82 млн тон. При цьому експортовано 3,4 млн т металопродукції (падіння так само на рівні 62%).
«Якщо держава не прийме конкретного, комплексного плану заходів і не об’єднає зусилля із галуззю, то ми можемо втратити останні працюючі підприємства. Найближчі місяці будуть вирішальними із цієї точки зору», - зазначили учасники засідання Антикризового штабу допомоги бізнесу, що діє при Українському союзі промисловців і підприємців.
До роботи штабу залучені представники уряду, ВРУ, Нацбанку, податкової, профільних ділових асоціацій, великих підприємств, а також малий і середній бізнес.
«Всі підприємства наразі працюють у збиток. Зарплати в галузі зменшилися на 25%, а з врахуванням інфляційного чинника – на всі 50%. Таким чином буде важко втримати кваліфіковані кадри», - коментує Сергій Біленький, голова Федерації металургів України.
Директор ГМК-Центр Станіслав Зінченко підкреслив, що на становище української металургії потрібно дивитися ширше -у комплексі із становищем ГМК в Євросоюзі.
«До війни ми експортували 45% цієї продукції саме в ЄС. Євроринок – наш основний клієнт. Наразі, через енергетичні, геополітичні і циклічно-виробничі причини металургія в Євросоюзі також скоротилася на 10%, вона продовжує кожного дня закривати підприємства. Раніше, маючи доступ до морських портів, ми могли постачати руду, металопрокат і т.д. в 120-150 країн світу. Зараз такої можливості диверсифікувати експорт немає. Він обмежений пропускною здатністю УЗ. При цьому внутрішній попит на стальну продукцію впав на 80-90%», - відзначив експерт.
Значним бар’єром стало рішення Мінінфраструктури про підвищення тарифів на перевезення залізницею аж на 70%. Представники галузі зазначають: дорога логістика робить нерентабельним експорт, потрібно знижувати ставки. Зокрема, пропонується встановити їх на рівні 30% від поточних.
Паралельно із цим має продовжуватися робота щодо розширення пропускної спроможності західних прикордонних переходів з нинішніх 1,9 тис. до потенціальних 3,4-5 тис. вагонів на добу. Збільшення експорту забезпечить УЗ збільшення доходів і компенсує зменшення тарифів.
«Неприпустимі випадки адміністративного закриття прикордонних залізничних переходів для експорту руди та чорних металів», - відзначили в Антикризовому штабі.
Також необхідне зниження тарифів на період воєнного стану – на газ, електроенергію для виробництв, мораторій на їх підвищення. На цей же період потрібне встановлення нульових ставок екоподатку. Важливе своєчасне відшкодування ПДВ експортерам, перегляд механізму та ставки нарахування рентної плати за користування надрами для видобутку залізних руд в сторону зменшення.
«Наразі підприємств галузі залишилося не так і багато. Уряду необхідно провести перемовини з кожним із них і затвердити план дій (що необхідно з боку держави для збереження завантаження підприємства). Поки ціни на сталь низькі, держава повинна закуповувати цю продукцію для потреб відновлення інфраструктури. У нас тисячі кілометрів зруйнованих доріг, мостів, житлових конструкцій тощо. В процесі повоєнного відновлення України ГМК буде драйвером економіки. Для цього галузь має зберегти потужності, кадри, доходи від експорту, мати внутрішнє замовлення», - каже президент УСПП Анатолій Кінах.
Антикризовий штаб пропонує уряду підвищити попит на продукцію вітчизняного ГМК, а також максимально сприяти його експорту.
Для цього слід провести активну дипломатичну роботу з країнами ЄС та іншими західними партнерами щодо заміщення російського експорту залізної руди та напівфабрикатів на українську продукцію; розширити зернову угоду і включити до неї експорт металів через морські порти.
Це надасть додаткових 600 млн. доларів прибутку щомісяця.
Свої пропозиції Антикризовий штаб, УСПП направлять Прем’єр-міністру та профільним комітетам ВРУ. Ділова спільнота звертається до уряду щодо проведення в стислі терміни окремого цільового засідання з даного питання.