Анатолій Кінах: співпраця з Німеччиною у виробництві далекобійної зброї має не меншу перспективу, ніж передача готової

Facebook Поділитись
Анатолій Кінах: співпраця з Німеччиною у виробництві далекобійної зброї має не меншу перспективу, ніж передача готової

Передача ракет Taurus Україні для захисту від повномасштабної агресії рф залишається предметом дискусій в політичному середовищі Німеччини. На цьому тлі президент Українського союзу промисловців і підприємців Анатолій Кінах наголосив на важливості розвитку національного оборонного виробництва й розширення практики спільного виробництва зброї з країнами-партнерами.

В ефірі одного з українських телеканалів Анатолій Кінах зауважив, що обережна позиція Німеччини у питанні передачі ракет Taurus обумовлена не лише внутрішньополітичною динамікою, а й глобальними міркуваннями — зокрема, бажанням Берліну не входити в протиріччя із адміністрацією американського президента Дональда Трампа.

«Ми повинні чітко усвідомлювати, що більшість країн ЄС - членів НАТО на 60–70% забезпечуються озброєнням і боєприпасами американського виробництва або виробляють їх за американськими ліцензіями. Це серйозний фактор, який впливає на політику таких країн, як Німеччина. І нам слід не просто спостерігати, а діяти — розвивати власне виробництво високоточної зброї», — зазначив президент УСПП.

Він привітав рішення уряду Німеччини про розміщення оборонних замовлень на українських підприємствах, назвавши це найефективнішим і практичним підходом в умовах війни.

«У свій час таку модель підтримки вже реалізовувала Данія — ми вдячні їй за це. Це не лише завантажує наші підприємства, а й зміцнює обороноздатність країни без політичних ризиків, які супроводжують передачу готової зброї», — додав лідер ділової спільноти України.

Нагадаємо, що попри публічні дискусії в Німеччині щодо можливості передати Україні далекобійні ракети Taurus, остаточного рішення уряд країни досі не ухвалив. Міністр оборони ФРН Борис Пісторіус на початку червня заявив, що питання передачі цих ракет не стоїть на порядку денному, однак Німеччина бере участь у фінансуванні закупівлі далекобійної зброї для України, збільшивши обсяг допомоги до €9 мільярдів. Частина цих коштів піде на підтримку виробництва далекобійної зброї.

Водночас у Конгресі США лунають сигнали про можливе припинення військової допомоги Україні у 2026 році, що, за словами А.Кінаха, є «тривожним знаком» і вимагає стратегічної переорієнтації України на внутрішній потенціал оборонної промисловості.

«Ми маємо перейти до стабільного серійного виробництва зброї та обладнання. Запуск проєкту української балістики – один із кроків на даному шляху, які треба масштабувати. Також варто пришвидшити адаптацію технічних регламентів НАТО у виробництві, підсилити кредитування ОПК, вирішити питання із можливістю експорту такої продукції в країни-партнери», — підсумував Анатолій Кінах.

Антикризовий штаб стійкості економіки в умовах воєнного стану, що діє при УСПП, вже провів кілька закритих нарад із виробниками ОПК, а на початку червня УСПП і Мінооборони України  підписали меморандум про співпрацю. Також Анатолій Кінах провів робочі комунікації із єврокомісаром з питань оборони Андрюсом Кубілюсом.