Поділитись
Україні необхідно $349 млрд для відбудови та відновлення – такі дані урядових експертів. Ці цифри є попередніми та не враховують прогнози збитків при продовженні війни. При цьому вже відбулися щонайменше 2 масштабні міжнародні конференції щодо відбудови України: у липні в Лугано (Швейцарія), де був презентований відповідний план від України, та 25 жовтня в Берліні за участю керівників країн «Великої сімки», президентки Єврокомісії Урсули фон дер Ляєн.
До 40% дохідної частини бюджету зараз – це міжнародна допомога (гранти, позики тощо). У проєкті державного кошторису на 2023 рік передбачається отримання такої в сумі 25-28 млрд дол. Граничний прогнозний розмір держборгу сягне рекордних 6,4 трлн грн і навіть перевищить ВВП країни.
Непроста ситуація із платоспроможністю внутрішнього ринку – інфляція в 24,6% та ріст курсу долара, а відтак і цін базових продуктів – значно стримує купівельну спроможність споживачів. Виробники ж відчувають брак фінансових ресурсів, адже енергоресурси та логістика подорожчали в рази. За цих умов сценарій зростання економіки на 4,6% (при прогнозному падінні на 30-35%) у наступному році не свідчитиме про відновлення, адже зруйнована інфраструктура, підприємства, житловий фонд, який створювався десятиріччями.
На цьому наголошує президент Українського союзу промисловців і підприємців Анатолій Кінах.
Ділова спільнота виступає за якнайшвидше впровадження «плану Маршала» для України, прискорення конфіскації і передачі Україні російського майна за кордоном, збільшення кількості інвестиційних проєктів за участі приватного капіталу – як закордонного, так і національного.
«Для цього всього потрібна комплексна програма/план відбудови України. За 9 місяців війни таких підходів було щонайменше 5 – це і утворення відповідної Нацради, і презентація в Лугано, і Берлінська конференція, і аналітика, що супроводжувала подання на статус кандидата в члени ЄС, і концепт Фонду відновлення. Так, наші західні партнери виділяють кошти і надають озброєння та обладнання – це поточні потреби оборони і втримання стабільності соціальних виплат. Проте ми говоримо також про потребу впровадження заходів щодо відбудови країни. Вже зараз чимало регіонів, поруйновані внаслідок атак рф, проходять через труднощі опалювального сезону – тисячі людей знаходяться в населених пунктах із постійними перебоями з електрикою, відсутністю газу та води. Через низьку платоспроможність населення, труднощі із експортною логістикою годі сподіватися на відчутне зростання самозайнятості та ділової активності. Необхідно займатися якісною відбудовою економіки вже зараз. Такий підхід може дати мультиплікаційний ефект зростання. Якщо і далі тримати це питання в політичній площині обговорень, то відбудова коштуватиме значно дорожче і затягнеться на десятиріччя», - переконаний Анатолій Кінах.
УСПП вважає, що потрібно узгодити регіональний та національний рівні відбудови. Зокрема, чимало областей вже співпрацює із різними країнами ЄС та фондами. Так, наприклад, уряд Литви запланував відновлення кількох соціальних об’єктів у Київській області. Данія запропонувала допомогу у відбудові об’єктів в Миколаєві. Таких прикладів десятки.
Тим часом Фонд відновлення, запропонований Кабміном, передбачає централізований процес, контрольований урядом України.
Турбує також відсутність відповіді на запитання, хто контролюватиме мільярдні кошти на відбудову, виділені міжнародною спільнотою, окремими країнами, акумульовані через інвестиції тощо. Чи буде це міжнародна рада, державна інституція, незалежний управлінський фонд?
«Насправді, ці питання мали би вже бути вирішеними та узгодженими із західними партнерами, країнами-донорами. Максимальна конкретика та єдиний підхід до процесу – ось чого критично не вистачає. Безумовно, ми всі погоджуємось із концептом того, що відновлення України має бути на сучасних стандартах, зі ставкою на інноваційне виробництво та ІТ, підготовкою країни до вступу в ЄС. Це не предмет обговорень, рівно як і сфери відновлення – інфраструктура, житловий фонд, промисловість, енергетика і т.д. Закликаємо уряд, Офіс президента і парламент залучити вітчизняних та західних експертів та опрацювати деталі механізму реалізації Плану відновлення України та лобіювати його старт вже зараз, не чекаючи закінчення війни», - наголосив президент УСПП.
Зокрема, важливо запустити перший етап Плану – це страхування ризиків для великих інвесторів в Україні, акумуляція коштів і їх використання для відновлення пошкодженої інфраструктури (центральних енергомагістралей, доріг міжнародного значення і т.д.), модернізація та будівництво нових заводів сфери ОПК, грантові програми підтримки малого підприємництва.
«Всі ці пропозиції – предмет обговорення із міжнародними партнерами. Тому важливо, щоб в України був чіткий план реалізації задуманого, під який держави G7, G20, ЄС зможуть узгодити обсяги та терміни надання коштів, у тому числі – передати заморожені активи рф за кордоном під ці цілі», - підсумував Анатолій Кінах.